Реувен Рівлін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реувен Рівлін
ראובן ריבלין
івр. ראובן ריבלין
Реувен Рівлін ראובן ריבלין
Реувен Рівлін
ראובן ריבלין
10-й президент Ізраїлю
24 липня 2014 — 7 липня 2021
Попередник Шимон Перес
Наступник Іцхак Герцоґ
Народився 9 вересня 1939(1939-09-09) (84 роки)
Єрусалим, Палестина, Британська імперія
Відомий як політик, адвокат, правник
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Ізраїль Ізраїль
Національність єврей
Alma mater Єврейський університет і Gymnasia Rehaviad
Політична партія Лікуд
У шлюбі з Нехама Рівлін
Релігія юдаїзм
Нагороди
Підпис
president.gov.il/Pages/Default.aspx

Реувен Рівлін (івр. ראובן ריבלין‎; 9 березня 1939(19390309), Єрусалим, Палестина, Британська імперія) — ізраїльський політик і громадський діяч, десятий президент Ізраїлю (2014—2021).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Єрусалимі в родині професора-сходознавця Йосефа Йоеля Рівліна. Військову службу за призовом завершив у званні лейтенанта. Дослужився до звання майора під час резервістської служби[1]. Вивчав юриспруденцію в Єврейському університеті Єрусалима.

1978 року вперше обраний до муніципалітету Єрусалиму. З 1981 до 1986 входив до ради директорів авіакомпанії «Ель-Аль». 1986 року очолив єрусалимську філію руху «Херут». 1988 року висунув свою кандидатуру на посаду мера Єрусалиму, але програв Тедді Коллеку. Того ж року обраний до Кнесету від партії «Лікуд». З 1988 до 1993 обіймав посаду голови руху «Лікуд». 1996 року обраний до Кнесету вдруге, відтоді переобирався ще чотири рази.

Обіймав посаду міністра зв'язку в першому уряді Арієля Шарона. Був противником плану одностороннього розмежування, запропонованого Шароном. У Кнесеті 15-го скликання виконував обов'язки віцеспікера, у Кнесеті 16-го скликання був обраний спікером. Інші посади у Кнесеті включають посаду голови комісії по боротьбі з наркотиками (12-е скликання) і голови двох підкомісій у Кнесеті 17-го скликання. У Кнесеті 12-го і 14-го скликань входив до комісії з закордонних справ і безпеки, у Кнесеті 14-го і 17-го скликань до фінансової комісії.[2]

2007 року Рівлін висунув свою кандидатуру на посаду Президента Ізраїлю, але програв вибори Шимону Пересу з різницею в 21 голос (37 проти 58).

У березні 2009 року Реувена Рівліна одноголосно обрали на посаду спікера Кнесету 18-го скликання.[3]

Крім критики на адресу програми розмежування Шарона, Рівлін також опинився в центрі парламентського скандалу 2010 року, коли відмовився прийняти рекомендацію комісії Кнесету зняти парламентську недоторканність з депутатки від партії БАЛАД Ханін Зоабі, яка узяла участь у Флотилії свободи, що намагалася прорвати ізраїльську морську блокаду сектору Гази[4].

10 червня 2014 був обраний десятим президентом Ізраїлю, випередивши Меїра Шитріта на 10 голосів (63 проти 53)[5]. Церемонія інавгурації відбулася 25 липня в Єрусалимі[6]. До 24 липня обов'язки президента продовжував виконувати Шимон Перес[7].

У вересні 2016 року перебував із візитом в Україні. 27 вересня виступав у ВР, де звинуватив ОУН та українців у смерті 1,5 млн євреїв. 28 вересня через раптову смерть попереднього президента Ізраїлю Шимона Переса відбув на Батьківщину.[8]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Реувен Рівлін був одружений з Нехамою Рівлін (1945—2019), має чотирьох дітей. Наприкінці 2021 року Рівлін відвідів декілька офіційних заходів із новою партнеркою. [9] З кінця 1960-х — вегетаріанець.[10]

Примітки[ред. | ред. код]