Бобрикове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:36, 2 вересня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бобрикове
Герб
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Антрацитівський
Рада Бобриківська сільська рада
Облікова картка Бобрикове 
Основні дані
Засноване 1776
Колишня назва Бобрикова-Петрівська
Населення 1149
Площа 4,344 км²
Густота населення 264,5 осіб/км²
Поштовий індекс 94694
Телефонний код +380 6431
Географічні дані
Географічні координати 47°56′03″ пн. ш. 39°13′30″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 39.22500° сх. д. / 47.93417; 39.22500Координати: 47°56′03″ пн. ш. 39°13′30″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 39.22500° сх. д. / 47.93417; 39.22500
Середня висота
над рівнем моря
81 м
Водойми р. Нагольна, р. Сотова, Балка Кутирева; стави: Кутирянський, Зірчанський
Місцева влада
Адреса ради 94694, с. Бобрикове, вул. Колгоспна, 11
Сільський голова Чуприна Наталія Василівна
Карта
Бобрикове. Карта розташування: Україна
Бобрикове
Бобрикове
Бобрикове. Карта розташування: Луганська область
Бобрикове
Бобрикове
Мапа
Мапа

CMNS: Бобрикове у Вікісховищі

Бобри́кове (до 1923 — Бобрикова-Петрівська) — село в Україні, в Антрацитівському районі Луганської області. центр сільської ради.

Населення становить 1149 осіб.

Географія

У селі річка Сотова та Балка Кутирева впадають у річку Нагольну.

Геологічні особливості

На південь від села розташоване Бобриківське родовище золота, геологічна пам'ятка гідротермально змінених піщано-глинистих породах карбону південного крила Бобриківської брахіантикліналі[1], унікальний для Донецького басейну прожилково-вкраплений тип золотого зруденіння[2].

Історія

Станом на 1873 рік у слободі Бобрикова-Петрівська, центрі Бобриківської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1502 особи, налічувалось 237 дворових господарства й 3 окремих будинки, 50 плугів, 235 коней, 205 пар волів, 1410 звичайних і 100 тонкорунних овець[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2007 осіб (1011 чоловічої статі та 996 — жіночої), з яких 2005 — православної віри[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1159 осіб, з яких 529 чоловіків та 630 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1101 особа.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 91,47 %
російська 8,18 %
молдовська 0,35 %

Відомі люди

В селі народилися:

Примітки

  1. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ, 2001, с. 126.
  2. Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240—260.
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 234)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-49. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання