Міусинськ
| Міусинськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Ровеньківський район | ||||||||
| Тер. громада | Хрустальненська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1887 | ||||||||
| Статус міста | з 1965 року | ||||||||
| Населення | ▼ 4668 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 18,07 км² | ||||||||
| Густота населення | 258 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94533-94536 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6432 | ||||||||
| Координати | 48°4′21.84″ пн. ш. 38°54′0.72″ сх. д. / 48.0727333° пн. ш. 38.9002000° сх. д.G O | ||||||||
| Водойма | р. Міус, Балка Боржник | ||||||||
| Назва мешканців | міусинча́нин, міусинча́нка, міусинча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Красний Луч | ||||||||
| До станції | 10 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 72 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Міусинська міська рада | ||||||||
| Адреса | 94533, Луганська обл., Краснолуцька міськрада, м. Міусинськ, вул. Октябрська, 15 | ||||||||
| Міський голова | Скоробогатов Віктор Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
.svg)
Міуси́нськ (до 1965 — Ново-Павлівка, Новопавлівське) — місто в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.
Засноване як село Ново-Павлівка у 1887 році. Селище міського типу з 1938 року. Місто і назва з 1965 року.
Міусинськ виник як селище енергетиків Штергрес і під цією назвою існував досить довго. Його і зараз багато хто називає по-старому.[джерело?] Поселення отримало назву Міусинськ в 1956 році, яка походить від назви річки Міус.[2]
Місто Міусинськ знаходиться на березі річки Міус в місці впадання в неї приток Балки Боржник та Глухої. На річці Міус створено водосховище. На заході від Міусинська пролягає кордон з Донецькою областю. Через місто проходить автомобільна дорога Н21. На півночі місто майже впритул примикає до міста Хрустальний.
Відстань шосейними шляхами до Луганська — 72 км,[3] фізична відстань до Києва — ~638,4 км.[4]
Сусідні населені пункти:[4]
 |
Княгинівка | Хрустальний | | |
| Новоєлизаветівка Корінне |
Пн | |||
| Зх Міусинськ Сх | ||||
| Пд | ||||
| Лісне |
За даними 1859 року у власницькому селі Новопавлівське, окружному центрі Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2060 осіб (1068 чоловіків та 992 жінки), налічувалось 326 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік[5].
Станом на 1873 рік у слободі Новопавлівка (Вознесенська), центрі Новопавлівської волості, мешкало 3163 особи, налічувалось 453 дворових господарства та 19 окремих будинків[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2866 осіб (1476 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 4192 — православної віри[7].
8 серпня 2014 року в часі збройного протистояння українських військових та озброєними прибічниками ЛНР останні були вибиті з Міусинська[8], у бою розвідгрупи з терористами загинув вояк ДУК Андрій Прищеп'юк. 12 серпня у бою під Міусинськом загинув сержант 30-ї бригади Віктор Наливайко. Однак 15 серпня контроль над містом був втрачений[9]. 18 серпня українські сили вели позиційні бої з терористами — бойовики намагалися контратакувати і відбити території, які були відвойовані українськими військовими[10].
Згідно з переписом населення 2001 року у Міусинську проживало 6029 осіб.[11]
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 5,1 тис. | 6501 | 9987 | 8291 | 7828 | 7,4 тис. | 6029 | 5432 | 4999 | 4732 |
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 72,43% |
| росіяни | 25,17% |
| білоруси | 0,61% |
| вірмени | 0,55% |
| татари | 0,30% |
| молдовани | 0,20% |
| інші/не вказали | 0,74% |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Російська | 3 441 | 56,95% |
| Українська | 2 556 | 42,30% |
| Вірменська | 25 | 0,41% |
| Білоруська | 5 | 0,08% |
| Румунська | 2 | 0,03% |
| Інші/Не вказали | 13 | 0,23% |
| Разом | 6 042 | 100% |
Видобування мармуру, шахта ДВАТ «Шахта «Міусинська» ДП «Донбасантрацит», Штерівська ДРЕС (ліквідована), Штерівський завод кріпильних виробів. Штерівський енергетичний технікум.
Місцеві органи влади представлені Міусинською міською радою, яка входить до складу Луганської області України.
Міський голова — Скоробогатов Віктор Миколайович. До міської ради входить 25 депутатів.[14]
У місті діє Штерівський енергетичний технікум, який заснований у 1931 році. Навчально-виховний процес забезпечують 36 викладачів та майстрів виробничого навчання. Він є єдиним технікумом такого профілю в Луганській області. Матеріально-технічна база технікуму складається з: навчального корпусу, лабораторії, чотирьох майстерень, бібліотеки, двох гуртожитків, спортивного та тренажерного залів.
Технікум входить в комплекс з Донецьким Національним технічним університетом і Харківською інженерно-педагогічною Академією. Тісно співпрацює з підприємствами енергетики України. Надає робочі місця випускникам. Направляє на подальше навчання за профільними спеціальностями на пільгових умовах до ВНЗ комплексу.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001.
- ↑ Облікова картка м. Міусинськ на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 30.07.2014.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2014-08-08? (довідка) - 1 2 місто Міусинськ — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ рос. дореф. Область Донскаго Войска. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1864 — 100 с., (код 1139)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 231)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-54. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Українські військові взяли під контроль стратегічно важливий населений пункт. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Міусінськ знову під контролем терористів. Еспресо TV. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Терористи намагаються контратакувати сили АТО у Міусинську. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- 1 2 Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Облікова картка Міусинської міської ради на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 30.07.2014.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2014-08-08? (довідка)
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Міста Луганської області | ||
|---|---|---|
Алмазна · Алчевськ · Антрацит · Боково-Хрустальне · Брянка · Вознесенівка · Гірське · Голубівка · Довжанськ · Зимогір'я · Золоте · Зоринськ · Ірміно · Кадіївка · Кипуче · Кремінна · Лисичанськ · Луганськ · Лутугине · Міусинськ · Новодружеськ · Олександрівськ · Отаманівка · Перевальськ · Петрово-Красносілля · Попасна · Привілля · Ровеньки · Рубіжне · Сватове · Сіверськодонецьк · Сокологірськ · Сорокине · Старобільськ · Суходільськ · Хрустальний · Щастя |  | |
_(1808).png)