Нижня Кринка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Нижня Кринка
N krynka gerb.png
Герб Нижньої Кринки
Вид на Нижню Кринку
Вид на Нижню Кринку
Нижня Кринка
Розташування міста Нижня Кринка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Макіївка, Совєтський район
Рада Нижньокринська селищна рада
Код КОАТУУ: 1413566500
Основні дані
Засноване 1778 [1]
Колишня назва Ханжонків-Нижньокринський, Ханжонкове
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 13956 (01.01.2011)[2]
Поштовий індекс 86184-86188
Телефонний код +380 6232
Географічні координати 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056Координати: 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056
Висота над рівнем моря 124 м
Водойма р. Кринка
Відстань
Найближча залізнична станція: Нижньокринка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - фізична: 30,3 км
 - автошляхами: 34,9 км
Селищна влада
Адреса 86185, Макіївська міськрада, смт Нижня Кринка, вул. Центральна, 18; 3-86-50
Голова селищної ради Котова Тамара Василівна
Карта
Нижня Кринка is located in Україна
Нижня Кринка
Нижня Кринка
Нижня Кринка is located in Донецька область
Нижня Кринка
Нижня Кринка

Commons-logo.svg Нижня Кринка у Вікісховищі

Ни́жня Кри́нка (в минулому — Ханжонкове) — селище міського типу Донецької області, підпорядковане міській раді Макіївки, розташоване на річці Кринка (притока Міусу) за 35 км від Донецька. За 4 км від селища знаходиться залізнична станція Нижньокринка. Центр Нижньокринської селищної ради. В селищі народився один із піонерів кінематографу Олександр Ханжонков.

Історія[ред.ред. код]

Кринка.PNG

Засноване запорозькими козаками у XVII ст. Відоме у письмових згадках із 1788 року, коли полковник Ханжонков, отримав від царського уряду землю та об'єднав декілька козацьких хуторів у слободу й назвав її Ханжонків-Нижньокринський. Сучасну назву селище перейняло від річки Кринка, на якій воно розташоване. Існує також село Верхня Кринка, що лежить вище за течією цієї річки.

За даними на 1873 рік у селищі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1664 особи, існувало 252 дворових господарства та 3 окремих будинки, у господарствах налічувалось 84 плуги, 160 коней, 600 пар волів, 1409 овець[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2010 осіб (1024 чоловічої статі та 986 — жіночої), з яких 1991 — православної віри[4].

Видобуток кам'яного вугілля у селищі розпочато у XIX столітті. У 1897 році московський купець Пєшков скупив всі навколишні рудники і заснував неподалік селища Ясинівський рудник. Через два роки рудник був придбаний німецьким акціонерним товариством «Монтаж». Згодом тут був побудований коксо-бензольний завод, механічні майстерні, залізнична гілка на станцію Монахове, електростанція. Завод поставляв продукцію 11 компаніям. Тут у березні 1900 року підприємцями — інженером Горяїновим, французькими підданими Біанкі та Горже було засновано акціонерне товариство Нижньої Кринки, яке 1903 року збанкрутувало, а його рудники були придбані промисловцем Фоміним[5].

На початок 1912 року в селищі мешкало близько 3500 осіб, налічувалось 470 дворових господарств[6].

Війна на сході України[ред.ред. код]

17 серпня 2014 року під Нижньою Кринкою в бою під час обстрілу з БМ-21 «Град» при проведенні пошуково-ударних дій загинули старший лейтенант Сергій Шевчук та молодший сержант Сергій Маковей.

17 вересня 2014-го у часі з 8:45 до 11:40 терористи із «Градів» безперервним вогнем обстріляли Нижню Кринку, загинуло понад 10 мешканців, десятки поранених, зруйновано 9 житлових будинків[7].

В часі російсько-української війни 21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли з Нижньої Кринки.

Сучасний стан[ред.ред. код]

В селищі розташовані підприємства видобування кам'яного вугілля (шахта «Ясинівська-Глибока»), підприємства побутового обслуговування. 4 загальноосвітні школи, лікувальний комплекс.

Пам'ятки[ред.ред. код]

При в'їзді в селище розташований із боку Харцизька встановлено пам'ятник 118 розстріляним комунарам, захисникам Ясинівського рудника, що загинули в ніч на 1 січня 1918 р.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 14813 осіб, із них 33,29 % зазначили рідною мову українську, 65,96 % — російську, 0,2 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, вірменську, польську та циганську мови[8].

Постаті[ред.ред. код]

  • Антонов Афанасій Устинович (1866 – 1 травня 1933)[9] — голова Нижньокринської ради робітничих депутатів (1917), на його честь названа вулицю в селищі[10]. Афанасія Антонова відправили для підпільної роботи на Ясинівський рудник, який був відкритий купцем Пєшковим 1887 року. Для підпільників він був просто «Устинич», для інших — господарем пивної. Саме там і перебувала підпільна друкарня. Вечорами, в питному закладі збиралися поліцейські і все рудничне начальство, а в підвалі в цей час друкувалися свіжі номери «Іскри» і листівки. Саме Антонова вважають першим будівником радянської влади в селі. У 1905 році в селищі була створена організація РСДРП Опанас став керівником організації[11][12]. У 1917 році в селищі була створена рада з 7 осіб, головою став Антонов[13]. У 1926 році він був організатором відкриття в селищі дитячого будинку імені Ворошилова, де виховувалися 300 сиріт. Тривалий час Афанасій Устинович був головою сільради.
  • Дорошенко Юрій Олегович — заслужений журналіст України.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.[1]
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-54)
  5. Ценные бумаги промышленных предприятий донбасса до 1917 года
  6. рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с.
  7. Бойовики з «Градів» обстріляли Нижню Кринку. Загинуло 10 людей
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  9. Кладбище поселка Нижняя Крынка (рос.)
  10. Улица Антонова поселка Нижняя Крынка. (рос.)
  11. http://500ru.ru/pamyat/istoriya3/index.php
  12. http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/makiivka/nyzhnja-krynka.html
  13. http://500ru.ru/pamyat/istoriya3/index.php

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]