Нижня Кринка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Нижня Кринка
N krynka gerb.png
Герб Нижньої Кринки
Вид на Нижню Кринку
Вид на Нижню Кринку
Нижня Кринка
Розташування міста Нижня Кринка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Макіївка, Совєтський район
Рада Нижньокринська селищна рада
Код КОАТУУ: 1413566500
Основні дані
Засноване 1778 [1]
Колишня назва Ханжонків-Нижньокринський, Ханжонкове
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 13 677 (01.01.2017)[2]
Поштовий індекс 86184-86188
Телефонний код +380 6232
Географічні координати 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056Координати: 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056
Висота над рівнем моря 124 м
Водойма р. Кринка
Відстань
Найближча залізнична станція: Нижньокринка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - фізична: 30,3 км
 - автошляхами: 34,9 км
Селищна влада
Адреса 86185, Макіївська міськрада, смт Нижня Кринка, вул. Центральна, 18; 3-86-50
Голова селищної ради Котова Тамара Василівна
Карта
Нижня Кринка is located in Україна
Нижня Кринка
Нижня Кринка
Нижня Кринка is located in Донецька область
Нижня Кринка
Нижня Кринка

Commons-logo.svg Нижня Кринка у Вікісховищі

Ни́жня Кри́нка (в минулому — Ханжонкове) — селище міського типу Донецької області, підпорядковане міській раді Макіївки, розташоване на річці Кринка (притока Міусу) за 35 км від Донецька. За 4 км від селища знаходиться залізнична станція Нижньокринка. Центр Нижньокринської селищної ради. У селищі народився один із піонерів кінематографу Олександр Ханжонков.

Історія[ред.ред. код]

Кринка.PNG

Засноване запорозькими козаками у XVII ст. Відоме у письмових згадках із 1788 року, коли полковник Ханжонков, отримав від царського уряду землю та об'єднав декілька козацьких хуторів у слободу й назвав її Ханжонків-Нижньокринський. Сучасну назву селище перейняло від річки Кринка, на якій воно розташоване. Існує також село Верхня Кринка, що лежить вище за течією цієї річки.

За даними на 1873 рік у селищі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1664 особи, існувало 252 дворових господарства та 3 окремих будинки, у господарствах налічувалось 84 плуги, 160 коней, 600 пар волів, 1409 овець[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2010 осіб (1024 чоловічої статі та 986 — жіночої), з яких 1991 — православної віри[4].

Видобуток кам'яного вугілля у селищі розпочато у XIX столітті. У 1897 році московський купець Пєшков скупив всі навколишні рудники і заснував неподалік селища Ясинівський рудник. Через два роки рудник був придбаний німецьким акціонерним товариством «Монтаж». Згодом тут був побудований коксо-бензольний завод, механічні майстерні, залізнична гілка на станцію Монахове, електростанція. Завод поставляв продукцію 11 компаніям. Тут у березні 1900 року підприємцями — інженером Горяїновим, французькими підданими Біанкі та Горже було засновано акціонерне товариство Нижньої Кринки, яке 1903 року збанкрутувало, а його рудники були придбані промисловцем Фоміним[5].

На початок 1912 року в селищі мешкало близько 3500 осіб, налічувалось 470 дворових господарств[6].

Війна на сході України[ред.ред. код]

17 серпня 2014 року під Нижньою Кринкою в бою під час обстрілу з БМ-21 «Град» при проведенні пошуково-ударних дій загинули старший лейтенант Сергій Шевчук та молодший сержант Сергій Маковей.

17 вересня 2014-го у часі з 8:45 до 11:40 терористи із «Градів» безперервним вогнем обстріляли Нижню Кринку, загинуло понад 10 мешканців, десятки поранених, зруйновано 9 житлових будинків[7].

В часі російсько-української війни 21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли з Нижньої Кринки.

Сучасний стан[ред.ред. код]

В селищі розташовані підприємства видобування кам'яного вугілля (шахта «Ясинівська-Глибока»), підприємства побутового обслуговування. 4 загальноосвітні школи, лікувальний комплекс.

Пам'ятки[ред.ред. код]

При в'їзді в селище розташований із боку Харцизька встановлено пам'ятник 118 розстріляним комунарам, захисникам Ясинівського рудника, що загинули в ніч на 1 січня 1918 р.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 14813 осіб, із них 33,29 % зазначили рідною мову українську, 65,96 % — російську, 0,2 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, вірменську, польську та циганську мови[8].

Постаті[ред.ред. код]

  • Антонов Афанасій Устинович (1866 – 1 травня 1933)[9] — голова Нижньокринської ради робітничих депутатів (1917), на його честь названа вулицю в селищі[10]. Афанасія Антонова відправили для підпільної роботи на Ясинівський рудник, який був відкритий купцем Пєшковим 1887 року. Для підпільників він був просто «Устинич», для інших — господарем пивної. Саме там і перебувала підпільна друкарня. Вечорами, в питному закладі збиралися поліцейські і все рудничне начальство, а в підвалі в цей час друкувалися свіжі номери «Іскри» і листівки. Саме Антонова вважають першим будівником радянської влади в селі. У 1905 році в селищі була створена організація РСДРП Опанас став керівником організації[11][12]. У 1917 році в селищі була створена рада з 7 осіб, головою став Антонов[13]. У 1926 році він був організатором відкриття в селищі дитячого будинку імені Ворошилова, де виховувалися 300 сиріт. Тривалий час Афанасій Устинович був головою сільради.
  • Дорошенко Юрій Олегович — заслужений журналіст України.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.[1]
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-54)
  5. Ценные бумаги промышленных предприятий донбасса до 1917 года
  6. рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с.
  7. Бойовики з «Градів» обстріляли Нижню Кринку. Загинуло 10 людей
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  9. Кладбище поселка Нижняя Крынка (рос.)
  10. Улица Антонова поселка Нижняя Крынка. (рос.)
  11. http://500ru.ru/pamyat/istoriya3/index.php
  12. http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/makiivka/nyzhnja-krynka.html
  13. http://500ru.ru/pamyat/istoriya3/index.php

Джерела[ред.ред. код]