Зуївка
| Селище Зуївка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Донецький район | ||
| Громада | Харцизька міська громада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1775 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Населення | ▼ 3131 (01.01.2017)[1] | ||
| Поштовий індекс | 86781 | ||
| Телефонний код | +380 6257 | ||
| Географічні координати | 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д.Координати: 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 108 м | ||
| Водойма | р. Кринка, Вільхова
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Харцизьк | ||
| До станції: | 11 км | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 11,3 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 34 км | ||
| - автошляхами: | 40,9 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 86781, Харцизька міськрада, смт Зуївка, вул. Матросова, 1 | ||
| Голова селищної ради | Сосновський Михайло Іванович | ||
| Карта | |||
  Зуївка | |||
 Зуївка | |||
| |||
|
| |||
Зу́ївка — селище Харцизької міської громади Донецького району Донецькій області, Україна. Розташоване на берегах двох річок — Кринки та Вільхової.
Географія[ред. | ред. код]
Селище Зуївка розташовується в центрально-східній частині Донецької області на пологих схилах лівого берега Кринки, у місці впадання річки Вільхової (лівої притоки Кринки). Із заходу і півдня межа селища проходить по Кринці, а з півночі по річці Вільховій. Знаходиться за 40 км від обласного центра — міста Донецька, за 11 км від залізничної станції Харцизьк. Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.
На заході межує з селищем Гірне (Харцизька міська рада), на північному заході (вище за течією Кринки) з селищем Нижня Кринка, на півночі з селищем Молодий Шахтар, на північному сході з селищем Вільхівка, на сході з селищем Лобанівка та (вище за течією Вільхової) містом Шахтарськ, на південному сході з селами Цупки та Півче, на південному заході з селищем Ведмеже, селом Золотарівка, селищем Водобуд, ні півдні з містом Зугрес (примикає; нижче за течією Кринки).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Поруч із селищем розташовані три водосховища: на північному сході — Вільхівське, на північному заході — Ханжонківське та на півдні — Зуївське. На заході Вільхівського водосховища, північніше і західніше від його греблі, знаходиться вихід скельних порід Донецького кряжа. Висота скель місцями доходить до 30 м. Завдяки своїм ландшафтно-геологічним особливостям це місце користується широкою популярністю серед любителів альпінізму та скелелазіння всієї Донецької області і в повсякденній мові носить назва Зуївський скеледром.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вид з північного заходу. -
Вид на Зуївку з півдня. -
Вид з північного сходу.
Частина території, що належить Зуєвській селищній раді, входить до складу регіонального ландшафтного парку «Зуївський».
Історичні відомості[ред. | ред. код]
За даними на 1873 рік у слободі, центрі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2066 осіб, існувало 244 дворових господарства та 10 окремих будинків, у господарствах налічувалось 110 плугів, 504 коней, 437 пар волів, 1133 звичайних та 4100 тонкорунних овець[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1988 осіб (958 чоловічої статі та 1030 — жіночої), з яких 1979 — православної віри[3].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 3679 осіб, із них 15,57 % зазначили рідною мову українську, 83,37 %— російську, 0,19 %— білоруську та 0,08 %— вірменську мову[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-51. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||||
_(1808).png)