Зуївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Зуївка
Zuyivka gerb.png
Герб Зуївки
Зуївка
Розташування міста Зуївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Харцизьк
Рада Зуївська селищна рада
Код КОАТУУ: 1415046200
Основні дані
Засноване 1775
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 3131 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86781
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д. / 48.05556; 38.25250Координати: 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д. / 48.05556; 38.25250
Висота над рівнем моря 108 м
Водойма р. Кринка, Вільхова
Відстань
Найближча залізнична станція: Харцизьк
До станції: 11 км
До райцентру:
 - автошляхами: 11,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 34 км
 - автошляхами: 40,9 км
Селищна влада
Адреса 86781, Харцизька міськрада, смт Зуївка, вул. Матросова, 1
Голова селищної ради Сосновський Михайло Іванович
Карта
Зуївка is located in Україна
Зуївка
Зуївка
Зуївка is located in Донецька область
Зуївка
Зуївка

Commons-logo.svg Зуївка у Вікісховищі

Зу́ївка — селище міського типу Донецької області, підпорядковане Харцизькій міській раді, що на території Шахтарського р-ну, розташоване на берегах двох річок — Кринки та Вільхової.

Географія[ред.ред. код]

Селище Зуївка розташовується в центрально-східній частині Донецької області на пологих схилах лівого берега Кринки, в місці впадання річки Вільхової (лівої притоки Кринки). Із заходу і півдня межа селища проходить по Кринці, а з півночі по річці Вільховій. Знаходиться за 40 км від обласного центра — міста Донецька, за 11 км від залізничної станції Харцизьк. Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.

На заході межує з селищем Гірне (Харцизька міська рада), на північному заході (вище за течією Кринки) з селищем Нижня Кринка, на півночі з селищем Молодий Шахтар, на північному сході з селищем Вільхівка, на сході з селищем Лобанівка та (вище за течією Вільхової) містом Шахтарськ, на південному сході з селами Цупки та Півче, на південному заході з селищем Ведмеже, селом Золотарівка, селищем Водобуд, ні півдні з містом Зугрес (примикає; нижче за течією Кринки).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Поруч із селищем розташовані три водосховища: на північному сході — Вільхівське, на північному заході — Ханжонківське та на півдні — Зуївське. На заході Вільхівського водосховища, північніше і західніше від його греблі, знаходиться вихід скельних порід Донецького кряжа. Висота скель місцями доходить до 30 м. Завдяки своїм ландшафтно-геологічним особливостям це місце користується широкою популярністю серед любителів альпінізму та скелелазіння всієї Донецької області і в повсякденній мові носить назва Зуївський скеледром.

Галерея[ред.ред. код]

Частина території, що належить Зуєвській селищній раді, входить до складу регіонального ландшафтного парку «Зуївський».

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1873 рік у слободі, центрі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2066 осіб, існувало 244 дворових господарства та 10 окремих будинків, у господарствах налічувалось 110 плугів, 504 коней, 437 пар волів, 1133 звичайних та 4100 тонкорунних овець[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1988 осіб (958 чоловічої статі та 1030 — жіночої), з яких 1979 — православної віри[3].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3679 осіб, із них 15,57 % зазначили рідною мову українську, 83,37 %— російську, 0,19 %— білоруську та 0,08 %— вірменську мову[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-51)
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.