Зуївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Зуївка
Zuyivka gerb.png
Герб
Зуївка
Розташування міста Зуївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Харцизьк
Рада Зуївська селищна рада
Код КОАТУУ: 1415046200
Основні дані
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 3269 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 86781
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д. / 48.05556; 38.25250Координати: 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д. / 48.05556° пн. ш. 38.25250° сх. д. / 48.05556; 38.25250
Висота над рівнем моря 108 м
Водойма р. Кринка, Вільхова
Відстань
Найближча залізнична станція: Харцизьк
До станції: 11 км
До райцентру:
 - автошляхами: 11,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 34 км
 - автошляхами: 40,9 км
Селищна влада
Адреса 86781, Харцизька міськрада, смт Зуївка, вул. Матросова, 1
Голова селищної ради Сосновський Михайло Іванович
Карта
Зуївка is located in Україна
Зуївка
Зуївка
Зуївка is located in Донецька область
Зуївка
Зуївка

Commons-logo.svg Зуївка у Вікісховищі

Зу́ївка — селище міського типу Донецької області, підпорядковане Харцизькій міській раді, розташоване на берегах двох річок — Кринки та Вільхової.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Селище Зуївка розташовується в центрально-східній частині Донецької області на пологих схилах лівого берега Кринки, в місці впадання річки Вільхової (лівої притоки Кринки). Із заходу і півдня межа селища проходить по Кринці, а з півночі по річці Вільховій. Знаходиться за 40 км від обласного центра — міста Донецька, за 11 км від залізничної станції Харцизьк. Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.

На заході межує з селищем Гірне (Харцизька міська рада), на північному заході (вище за течією Кринки) з селищем Нижня Кринка, на півночі з селищем Молодий Шахтар, на північному сході з селищем Вільхівка, на сході з селищем Лобанівка та (вище за течією Вільхової) містом Шахтарськ, на південному сході з селами Цупки та Півче, на південному заході з селищем Ведмеже, селом Золотарівка, селищем Водобуд, ні півдні з містом Зугрес (примикає; нижче за течією Кринки).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Поруч із селищем розташовані три водосховища: на північному сході - Вільхівське, на північному заході - Ханжонківське та на півдні - Зуївське. На заході Вільхівського водосховища, північніше і західніше від його греблі, знаходиться вихід скельних порід Донецького кряжа. Висота скель місцями доходить до 30 м. Завдяки своїм ландшафтно-геологічним особливостям це місце користується широкою популярністю серед любителів альпінізму та скелелазіння всієї Донецької області і в повсякденній мові носить назва Зуївський скеледром.

Частина території, що належить Зуєвській селищній раді, входить до складу регіонального ландшафтного парку «Зуївський».

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1873 рік у слободі, центрі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2066 осіб, існувало 244 дворових господарства та 10 окремих будинків, у господарствах налічувалось 110 плугів, 504 коней, 437 пар волів, 1133 звичайних та 4100 тонкорунних овець[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1988 осіб (958 чоловічої статі та 1030 — жіночої), з яких 1979 — православної віри[3].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3679 осіб, із них 15,57 % зазначили рідною мову українську, 83,37 %— російську, 0,19 %— білоруську та 0,08 %— вірменську мову[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-51)
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.