Брати розбійники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брати розбійники
рос. Братья разбойники
Видання 1827 року друкарні Августа Семена, при Імператорській мед.-хірургічній академії.
Жанр поема
Автор Олександр Пушкін
Мова російська
Написано 1822
Опубліковано 1825
Видання 1827

«Брати розбійники» (рос. «Братья разбойники»)  — поема російського поета  О. С. Пушкіна, написана ним у 1822 році під час перебування у Катеринославі. За словами автора, заснована на реальних подіях[1]. Належить до числа так званих «південних поем» Пушкіна, куди входять також «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан» і «Цигани».

Основні відомості 

Твір був частиною задуманої Пушкіним поеми «Розбійники», знищеної письменником. 11 червня 1823 року він писав О. О. Бестужеву: «Розбійників я спалив — і заслужено. Один уривок уцілів у руках Миколи Раєвського».

Під час свого перебування в Катеринославі Пушкін став свідком описаної в поемі втечі з-під варти двох розбійників, або, можливо, про подію поетові розповіли на обіді у віце-губернатора В. Л. Шеміота. Центральні епізоди поеми — життя розбійницької зграї, доля двох братів, в'язниця, прагнення до звільнення і втеча з в'язниці.

Екранізації

«Яскравим прикладом парадоксальної конкуренції в німому кіно служить чотириразове звернення до поеми Пушкіна „Брати-розбійники“. Перша екранізація з Іваном Мозжухіним у ролі одного з братів поставлена Василем Гончаровим ще у 1911 році. І навіть не потрапила в прокат. Може бути, з цієї причини і збереглася до наших днів. Версія Володимира Кривцова вийшла 18 вересня 1912 року і швидко канула в Лету»[2].

Примітки

  1. «Істинна пригода подала мені привід написати цей уривок. У 1820 році, під час перебування мого в Катеринославі, два розбійника, закуті разом, перепливли через Дніпро і врятувалися. Їх відпочинок на острівці, потоплення одного з правоохоронців мною не вигадані». А. С. Пушкин Вяземскому 11 ноября 1823 г.
  2. .Зачем Сталин переписал Пушкина // ИТАР-Тасс

Посилання