Кіт Емерсон
| Кіт Емерсон | |
|---|---|
| англ. Keith Emerson | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Keith Noel Emerson |
| Дата народження | 2 листопада 1944[1][2] |
| Місце народження | Тодморден, Калдердейлd, Західний Йоркшир, Велика Британія[3][3] |
| Дата смерті | 11 березня 2016[4][5][…] (71 рік) |
| Місце смерті | Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[6] |
| Причина смерті | постріл у головуd[7] |
| Поховання | Lancingd |
| Роки активності | 1964 — 2016 |
| Громадянство | Велика Британія |
| Професії | композитор, музикант, клавішник, кінокомпозитор, студійний музикант |
| Інструменти | фортепіано, Орган Хаммонда, клавесин, орган, Moog modular synthesizerd, Minimoogd, Челеста, Клавінет, вокодер і акордеон |
| Жанри | прогресивний рок[8] |
| Псевдоніми | Emo |
| Лейбли | Edel Records[d], Cinevoxd і Bubbled |
| Нагороди | |
| keithemerson.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Кіт Ноель Емерсон (англ. Keith Noel Emerson; 2 листопада 1944, Тодморден, Західний Йоркшир, Англія — 10 березня 2016, Санта-Моніка, Лос-Анджелес, США) — британський клавішник і композитор . Найбільш відомий як учасник груп The Nice і Emerson, Lake and Palmer. Поряд з Джоном Лордом і Ріком Уейкманом, визнаний одним з найкращих клавішників в історії рок-музики.
Біографія
Народився 2 листопада 1944 в англійському місті Тодмордене. У дитинстві вчився грі на піаніно, в юності він захопився джазом. До того часу, як йому виповнилося 14 років, вже був відомий в своєму місті. На Емерсона вплинули як джазові музиканти такі як Фетс Вокер, Оскар Пітерсон, Дейв Брубек, Джек Макдаффі, Джон Петтон, так і композитори-класики Йоганн Себастьян Бах, Дмитро Шостакович, Петро Чайковський і Модест Мусоргський[9].
У травні 1967-го Кіт Емерсон створив гурт «The Nice», до складу якого ввійшли басист і вокаліст Лі Джексон, барабанщик Брайан Давісон, гітарист Девід О'Ліст. Стиль групи поєднував у собі елементи класики, блюзу, джазу і року. Емерсон остаточно зупинив свій вибір на органі Hammond. The Nice випустив кілька альбомів.
У 1970 у Кіт Емерсон спільно з Карлом Палмером і Грегом Лейком створює гурт «Emerson, Lake & Palmer» (ELP). Вони стали популярними після свого дебюту на фестивалі Isle Of Wight Festival, де виступили з рок-адаптацією «Картинок з виставки» Мусоргського, яка завершувалася пострілом з гармати. ELP випустили шість платинових альбомів між 1970 і 1977, включаючи «E, L&P», «Tarkus», «Trilogy», «Welcome Back My Friends To The Show That Never Ends» и «Works Vol. 1». У 1974 році вони виступили на фестивалі California Jam перед аудиторією більш ніж у 500 000 чоловік. Пізніше, в 1977 році, ELP здійснив турне з симфонічним оркестром, який виконував Перший фортепіанний концерт Емерсона. Після цього, тріо ELP випустило ще два альбоми "Works Vol. 2 «і» Love Beach "і розпалося 1979 року[9].
Після цього Емерсон продовжив сольну кар'єру, незважаючи на проблеми з нервами правої руки, через які навіть переніс серйозну операцію. Записав кілька платівок з музикою до фільмів. У 2008-му році з музикантом Марком Боніллою записав перший з часів ELP студійний сольний альбом, повністю витриманий у стилі ELP[10], і провів успішне турне на підтримку альбому.
Смерть
Кіт Емерсон помер у віці 71 рік. Повідомлення про смерть музиканта з'явилось на сторінці гурту Emerson, Lake and Palmer у Facebook. Кіта Емерсона знали як одного з найкращих клавішників ери прогресивного року.[11] Поліція американського міста Санта-Моніка зазначила, що Кіт Емерсон вистрілив собі в голову.[12]
Дискографія
The Nice
- 1967 — The Thoughts of Emerlist Davjack
- 1968 — Ars Longa, Vita Brevis
- 1969 — Nice
- 1970 — Five Bridges
- 1971 — Elegy
- 1972 — Keith Emerson with The Nice
- 1973 — In Memoriam
- 1977 — Greatest Hits
- 1992 — Nice Collection
- 1995 — The Immediate Years (3-CD Boxed Set)
- 1996 — America — The BBC Sessions
- 2004 — Vivacitas (Live in Glasgow 2002)
інше
- Emerson, Lake and Powell
- 3: …to the Power of Three
Emerson, Lake and Palmer
- Emerson, Lake and Palmer
- Tarkus
- Pictures at an Exhibition
- Trilogy
- Brain Salad Surgery
- Welcome Back My Friends, to the Show that Never Ends, Ladies and Gentlemen, Emerson, Lake and Palmer
- Works Vol. 1
- Works Vol. 2
- Love Beach
- In Concert
- The Best of Emerson, Lake and Palmer
- Black Moon
- Live at the Royal Albert Hall
- Return of the Manticore
- In the Hot Seat
- Works Live
- Then And Now
сольні альбоми
- Honky
- Cream Of Emerson Soup (also known as 'Changing States')
- The Christmas Album
- Inferno
- Nighthawks
- Murderock
- The Best Revenge
- La Chiesa (The Church)
- Harmagedon
- Iron Man (TV)
- Emerson Plays Emerson
- Hammer It Out — The Anthology
- At The Movies
- Off The Shelf
- Keith Emerson Band featuring Marc Bonilla (Aug. 2008)
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Encyclopaedia Metallum — 2002.
- ↑ а б maniadb — 1996.
- ↑ http://www.telerama.fr/musique/keith-emerson-pionnier-du-synthetiseur-s-est-suicide,139545.php#xtor=
- ↑ http://www.rollingstone.com/music/news/keith-emerson-emerson-lake-and-palmer-keyboardist-dead-at-71-20160311
- ↑ http://www.n24.de/n24/Nachrichten/Panorama/d/8210168/keyboard-legende-keith-emerson-gestorben.html
- ↑ Los Angeles County Medical Examiner Case Search
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б HAMMOND.RU — Кит Эмерсон. Архів оригіналу за 30 січня 2008. Процитовано 31 жовтня 2010.
- ↑ Рецензія на альбом Кіта Емерсона 2008-го року
- ↑ Помер рок-легенда Кіт Емерсон
- ↑ Поліція підозрює, що Кіт Емерсон вчинив суїцид
Посилання
- офіційний сайт
- Кіт Емерсон на сайті AllMusic. (англ.)
- Сайт гурту ELP
|
