Оскар Пітерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Пітерсон
Oscar Peterson.jpg
Народився 15 серпня 1925(1925-08-15)
Монреаль
Помер 23 грудня 2007(2007-12-23) (82 роки)
Міссісога, Канада
·ниркова недостатність
Поховання Erindaled
Громадянство
(підданство)
Flag of Canada (Pantone).svg Канада[1]
Місце проживання
Діяльність джаз
Alma mater Торонтська консерваторія
Вчителі Paul de Markyd[2], Lou Hooperd[2] і Johnny Holmesd
Роки активності з 1945
Жанр джаз[3][4][5], Бібоп[6][7], Hard bop[8][9][10], third streamd[11][12][13] і блюз[14][15][16]
Брати, сестри  • Daisy Sweeneyd
Нагороди
офіцер ордена Мистецтв та літератури Knight of the National Order of Quebec Компаньйон ордена Канади‎

Музична зала слави Канадиd

премія генерал-губернатораd

Glenn Gould Prized (1993)

Grammy Lifetime Achievement Award (1997)

Praemium Imperiale (1999)

BBC Jazz Awardsd

орден Онтаріо

Loyola Medald (1997)

Dr. Martin Luther King Jr. Achievement Awardd (1986)

Grammy Award for Best Jazz Instrumental Albumd (1974)

Музична зала слави Канадиd (1978)

Grammy Award for Best Improvised Jazz Solod (1977)

Музична зала слави Канадиd (1978)

Grammy Award for Best Improvised Jazz Solod (1978)

Grammy Award for Best Improvised Jazz Solod (1979)

Grammy Award for Best Improvised Jazz Solod (1990)

Grammy Lifetime Achievement Award (1996)

почесний доктор Університету Лаваляd (1985)

Canada's Walk of Famed (2013)

IMDb nm0677328
Сторінка в Інтернеті oscarpeterson.com

О́скар Пі́терсон (повне ім'я — Оскар Еммануель Пітерсон, англ. Oscar Emmanuel Peterson, нар. 15 серпня 1925, Монреаль — 23 грудня 2007, Міссісога) — канадський джазовий піаніст, композитор, керівник тріо. Поряд з Артом Тейтумом уважається унікальним віртуозом, майстром феноменальної техніки (його називають «джазовим Лістом»), що прагнув зблизити джаз й академічну музику. У дійсності його майстерність навернула до джазу багатьох серйозних меломанів, а його джазові етюди (Jazz Exercices) стали в усім світі частиною початкової музичної освіти.

В основі творчості Пітерсона — елементи свінгу й бібопа, а репертуар складали, як правило, відомі мелодії (піаніст записав кілька альбомів з піснями популярних американських композиторів — Гершвіна, Портера, Керна, Арлена, Воррена й інших), що, на думку критика Джеймса Коллієра, допомагало «зробити джаз доступнішим».

Життєпис[ред. | ред. код]

Учився грати на трубі, але в 11 років у нього був виявлений туберкульоз і тоді він всю увагу переніс на фортепіано, яким займався із шести років. В 14 років став призером конкурсу й одержав право регулярно виступати в радіо-шоу. Грав в оркестрі Джонні Холмса — найкращому канадському біг-бенді 40-х років, організував тріо для виступів у монреальских клубах.

У вересні 1949 року Норман Гренц умовив його виступити в Нью-Йорку в Карнегі-холі, і з тих пір він став постійним артистом антрепризи Jazz At The Philharmonic. Перше тріо складалося з фортепіано, гітари (Ірвінг Ешбі, потім Барні Кессел і Херб Елліс) і контрабаса (Рей Браун). Після відходу Херба Елліса Пітерсон замінив гітару на ударні інструменти (першим барабанщиком тріо став Ед Тігпен). Тріо об'їздило увесь світ з антрепризою Гренца Jazz At The Philharmonic, записало більше 150 альбомів.

Як блискучий акомпаніатор Пітерсон співробітничав з багатьма видатними вокалістами й інструменталістами, у числі яких Біллі Холідей, Елла Фіцджеральд, Луї Армстронг, Діззі Гіллеспі, Лестер Янг, Каунт Бейсі, Коулмен Хокінс і багато хто інших. На початку 60-х років відкрив у Торонто (Канада) Просунуту школу сучасної музики, представив свою композицію Canadian Suite. З кінця 60-х років виступав із сольними концертами і як і раніше із тріо (іноді з гітарою, іноді з ударними), у якому в різний час грали контрабасисти Сем Джонс, Джордж Мраз, Нільс-Хенніг, Ерстед-Педерсен, барабанщики Луїс Хайес, Джейк Ханна, Мартін Дрю, гітаристи Барні Кессел, Джо Пас. В 1974 виступав в у Таллінні (з Ерстед-Педерсеном і Джеймсом Ханной), у Москві з вини Госконцерта виступи були зірвані. В 1993 році переніс інсульт, став виступати рідко й грав тільки правою рукою.

У 2004 році одна із центральних площ у Торонто була названа його ім'ям.

Альбоми[ред. | ред. код]

  • 1945 — I Got Rhythm
  • 1947 — Rockin' in Rhythm
  • 1950 — Oscar Peterson At Carnegie Hall
  • 1951 — Oscar Peterson Plays Cole Porter
  • 1952 — Lester Young — The President Plays with the Oscar Peterson Trio
  • 1952 — Oscar Peterson Plays Duke Ellington
  • 1956 — At the Stratford Shakespearean Festival
  • 1957 — Anita O'Day — Anita Sings the Most
  • 1957 — Stan Getz and the Oscar Peterson Trio
  • 1957 — Louis Armstrong Meets Oscar Peterson
  • 1958 — On the Town with the Oscar Peterson Trio
  • 1959 — A Jazz Portrait of Frank Sinatra
  • 1959 — The Jazz Soul of Oscar Peterson
  • 1959 — Oscar Peterson Plays the Duke Ellington Song Book
  • 1959 — Oscar Peterson Plays the George Gershwin Song Book
  • 1959 — Oscar Peterson Plays the Cole Porter Song Book
  • 1959 — Oscar Peterson Plays Porgy and Bess
  • 1959 — Ben Webster Meets Oscar Peterson
  • 1961 — The Sound of the Trio
  • 1961 — The Trio
  • 1962 — Oscar Peterson Trio with Milt Jackson - Very Tall
  • 1962 — West Side Story: Oscar Peterson Trio
  • 1962 — Night Train
  • 1963 — The Oscar Peterson & Nelson Riddle
  • 1964 — Canadiana Suite
  • 1964 — Oscar Peterson Trio + One
  • 1964 — Hymn to Freedom
  • 1964 — We Get Requests
  • 1965 — Eloquence
  • 1966 — Blues Etude
  • 1965 — With Respect to Nat
  • 1966 — Soul Espanõl
  • 1967 — Jazz at the Philharmonic — The Greatest Jazz Concert in the World
  • 1968 — My Favorite Instrument
  • 1969 — Motions and Emotions
  • 1969 — Hello Herbie
  • 1970 — Oscar Peterson in Paris
  • 1970 — Tristeza on Piano
  • 1970 — Another Day
  • 1970 — Oscar Peterson, Milt Jackson — Reunion Blues
  • 1970 — In Tune (with the The Singers Unlimited)
  • 1972 — The Oscar Peterson Trio in Tokyo
  • 1972 — Solo
  • 1973 — The Trio (Oscar Peterson, Joe Pass, Niels-Henning Ørsted Pedersen)
  • 1974 — Satch and Josh — Count Basie) Encounters Oscar Peterson
  • 1975 — Oscar Peterson and Clark Terry
  • 1975 — Ella and Oscar (with Ella Fitzgerald)
  • 1976 — Porgy and Bess (with Joe Pass)
  • 1977 — Oscar Peterson and the Bassists — Montreux '77
  • 1978 — The Paris Concert
  • 1980 — Skol (Stephane Grappelli, Oscar Peterson, Joe Pass, Mickey Roker)
  • 1981 — Nigerian Marketplace
  • 1981 — Ain't But a Few of Us Left (Milt Jackson, Oscar Peterson, Ray Brown, Grady Tate)
  • 1982 — Freedom Song The Oscar Peterson Big 4 in Japan '82 (Oscar Peterson, Joe Pass, Niels-Henning Ørsted Pedersen, Martin Drew)
  • 1983 — A Tribute to My Friends
  • 1983 — If You Could See Me Now
  • 1986 — Benny Carter Meets Oscar Peterson
  • 1984 — Easter Suite
  • 1990 — The Legendary Oscar Peterson Trio Encore at the Blue Note
  • 1990 — The Legendary Oscar Peterson Trio Live at the Blue Note
  • 1990 — The Legendary Oscar Peterson Trio Saturday Night at the Blue Note
  • 1990 — The Legendary Oscar Peterson Trio Last Call at the Blue Note
  • 1992 — Exclusively for My Friends
  • 1994 — Side by Side (Oscar Peterson, Itzhak Perlman)
  • 1994 — Some of My Best Friends Are… …The Piano Players (Ray Brown)
  • 1995 — The More I See You (Oscar Peterson, Benny Carter, Clark Terry, Ray Brown)
  • 1995 — An Oscar Peterson Christmas
  • 1996 — Oscar in Paris
  • 1996 — Live at the Town Hall
  • 1999 — Oscar Peterson Plays the Duke Ellington Song Book (1999) — combined reissue of the 1953 and 1959 Ellington recordings
  • 1999 — A Summer Night in Munich
  • 1999 — My Personal Choice
  • 2000 — Trail of Dreams: A Canadian Suite A Jazz suite with strings conducted by Michel Legrand
  • 2001 — Oscar's Ballads
  • 2004 — A Night in Vienna

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]