Челеста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Celesta.jpg

Челе́ста (італ. celesta, від celeste — небесний) — ударно-клавішний музичний інструмент, формою схожий на піаніно. Використовується у симфонічному оркестрі. Відрізняється ніжним звучанням, яке нагадує звук дзвіночків. Діапазон челести становить 1-5 октави.

У 1860-х роках французький майстер Віктор Мюстель створив музичний інструмент «дульсітон». Пізніше, в 1886 році, його син Огюст Мюстель вдосконалив «дульсітон», який з того часу отримав назву «челеста». Введена у симфонічний і камерний оркестри французькими и російськими композиторами. Одним із перших челесту в оркестре застосував Эрнест Шоссон в музиці до п'єси Шекспіра «Буря» (1888). Під час своєї подорожі до Парижу «челесту Мюстель» почув Петро Чайковський и на стільки був вражений її звучанням, что використав цей інструмент у своїх творах: симфоничній баладі «Воєвода» (1891) і в балеті Лускунчик.

Посилання[ред. | ред. код]