Полоз жовточеревий
| Полоз жовточеревий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Dolichophis caspius Nagy et al., 2004 | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
* Coluber caspius (Gmelin in 1789)
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Полоз жовточеревий, або каспійський (Dolichophis caspius) — вид неотруйних змій з номінативної підродини родини Полозових (Colubridae). Інша назва — жовтобрюх[1].
Опис
Цей полоз є найбільшою змією Європи. Його довжина сягає до 2 м. Забарвлення верхньої сторони тулуба буває різних відтінків оливкового кольору, без візерунка. Черево у нього жовте, палеве, іноді червонувате.
Розповсюдження
Полоз жовточеревий мешкає у південній Європі від Балканського півострова на схід до річки Урал, у Передній та Малій Азії, Молдові, південно-східній частині Росії, на Кавказі, іноді у Туркменістані.
В Україні полоз жовточеревий трапляється скрізь у степовій частині.
Спосіб життя
Ці змії живуть зазвичай у відкритому степу, напівпустелях, чагарникових заростях, біля доріг, кам'янистих гірських схилах, болотистих місцевостях. У посушливі періоди тримається біля заплав річок і на прирічкових терасах.
Сховищами полозам слугує тріщини у землі, кам'янисті осипи у степових урочищах, нори гризунів, низько розташовані дупла.
Живиться полоз жовточеревий гризунами розміром до ховрахів, птахами, їх яйцями, ящірками, рідше іншими зміями. Активний у світлий час доби. Він хапає здобич на ходу й часто поїдає її, навіть не задушивши, придавлюючи своїм міцним тулубом до землі.
З зимових схованок жовточеревий полоз виходить наприкінці квітня — на початку травня. Самка полоза відкладає за 1 раз 7—15 яєць (це відбувається у червні—липні). Молодь з'являється наприкінці серпня — на початку вересня. На зимівлю в одне місце збираються до 10 особин жовточеревого полоза.
Особливості поведінки
Полоз жовточеревий відрізняється надзвичайною агресивністю. У випадках наближення ворога не намагається сховатися, а згортається спіраллю, на кшталт отруйної змії, шипить та кидається на супротивника[2], при цьому здатен стрибати до 1,5—2 м, намагаючись завдати удару в обличчя. Кусає боляче, до крові, проте суттєвої шкоди людині заподіяти не здатен. Після укусу в рані можуть лишатись дрібні зуби.
Значення
Інколи утримується в неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству. Вид занесений до Червоної книги України.
Примітки
Джерела
- Mazzei, Paolo; Ilaria Pimpinelli. «Dolichophis caspius (Gmelin, 1789)». Amphibians and Reptiles of Europe. Retrieved 18 January 2010.
- Про полоза жовточеревого у Червоній книзі України
| |||||||||||
