Провінція Позен
Provinz Posen Провінція Позен | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Позен | ||||||||||
Державний устрій | Не вказано | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1815/1848 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1920 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1905 | 28 970 км2 | ||||||||||
Населення | |||||||||||
- 1905 | 2 099 831 осіб | ||||||||||
Густота | 72,5 осіб/км² | ||||||||||
| |||||||||||
|
Провінція Позен (нім. Provinz Posen, пол. Prowincja Poznańska) — в 1815—1920 роках одна зі східних провінцій Пруссії і як така з 1871 по 1918 рік — частина Німецької імперії.
Географія
Територія провінції приблизно збігається з регіоном Великопольща, площа дорівнює близько 29 000 км²[1].
Історія
Після Тридцятирічної війни частини Померанії відпадають від Швеції і переходять під суверенітет Королівства Пруссії. Від Великого князівства Варшавського першими відпали Дистрикт Нетце і місто Торн (Thorn, Торунь), що спочатку в Пруссії отримали назву Департамент Позен, а потім Герцогство Варшавське. Двадцять відсотків території Пруссії цього часу і п'ятдесят відсотків населення були польськими[2].
Анексія та приєднання частин Речі Посполитої до Королівства Пруссії продовжилась в часи першого (1772), другого (1793) та третього (1795) поділів Польщі. Вже при двох перших розділах в провінції Великопольща була запроваджена прусська державна адміністрація.
Після поразки Пруссії від Франції під час наполеонівських війн, територія Позені в 1807 році згідно з Тільзитським миром була приєднана до Варшавського герцогства. У 1815 році, після поразки наполеоновської Франції, згідно з Віденським конгресом, Пруссія отримала Західну третину з Варшавського герцогства, яка була близько половини колишньої Південної Пруссії. Пруссія тоді надала цій провінції напівавтономний статус — Велике Князівство Познанське, яке втратило більшу частину свого виняткового статусу в 1830 році[1]. Хоча місцевий Позенський парламент проголосував 26 голосами проти 17 голосами проти вступу до Німецької Конфедерації, 3 квітня 1848[3] Франкфуртський парламент проігнорував голосування, примусово змінив статус на звичайну прусську провінцію та інтегрував її до німецької конфедерації[4] .
Ця область була заселена польською більшістю і німецькою та єврейською меншинами. Майже всі поляки були римо-католиками, і близько 90% німців були протестантами. Невелика кількість євреїв мешкала великими громадами, займаючись головним чином ремеслами, місцевою і регіональною торгівлею.
У 1919 році згідно з Версальським договором, Веймарська Німеччина поступилася частиною території краю на користь новоствореної Другої Речі Посполитої. Німецький залишок провінції, близько 2200 км², було об'єднано із залишком Західної Пруссії і утворили провінцію Позен-Західна Пруссія[1]. Ця провінція була скасована в 1938 році, коли її територія була розділена між сусідніми німецькими провінціями. У 1939 році територія колишньої провінції Позен була захоплена Нацистською Німеччиною і включена до складу Рейхсгау Данциг-Західна Пруссія і Рейхсгау Вартеланд (спочатку Рейхсгау Позен). Під час Другої світової війни територія була захоплена Червоною Армією, яка передала її до складу Народної Республіки Польща.
Посилання
- Історія провінції Позен у складі Прусії(нім.)
- Эжи Козловськи: Запровадження пруської адміністрації в Великому герцогстві Posen в 1815-1830(нім.)
- Адміністративний поділ провінції Позен (у 1910). (нім.)
- Genealogy research. (англ.)
Примітки
- ↑ а б в Gerhard Köbler, Historisches Lexikon der Deutschen Länder: die deutschen Territorien vom Mittelalter bis zur Gegenwart, 7th edition, C.H.Beck, 2007, p.535, ISBN 3406549861
- ↑ Dieter Gosewinkel. Einbürgern und Ausschliessen: die Nationalisierung der Staatsangehörigkeit vom Deutschen Bund bis zur Bundesrepublik Deutschland. - Vandenhoek & Ruprecht, Göttingen, 2001, 2003, S.68 (нім.)
- ↑ Andrzej Chwalba - Historia Polski 1795-1918 Wydawnictwo Literackie 2000 Kraków
- ↑ Dieter Gosewinkel, Einbürgern und Ausschliessen: die Nationalisierung der Staatsangehörigkeit vom Deutschen Bund bis zur Bundesrepublik Deutschland, 2nd edition, Vandenhoeck & Ruprecht, 2001, S.116, ISBN 3525351658
|
|