Пятаченко Павло
| Павло Пятаченко | |
|---|---|
| отець Павло | |
 | |
| Народився |
14 грудня 1875 с. Ковтунівка Пирятинського повіту Полтавської губернії |
| Помер |
9 червня 1935 (59 років) с. Піддубці Луцького повіту ·убивство |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР Польща Російська імперія |
| Alma mater | Полтавська духовна семінарія |
| Титул | протопресвітер |
| Військове звання |
капелан  Армії УНР |
| Конфесія | УАПЦ |
Павло Пятаченко, Павло П'ятаченко (14 грудня 1875, с. Ковтунівка — 9 червня 1935, с. Піддубці) — український православний священик, протоієрей, капелан Армії УНР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в с. Ковтунівка Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії.
Завершив навчання в Полтавській духовній семінарії.
До 1917 р. був наглядачем за церковними школами Пирятинського повіту Полтавської губернії.
У 1919 р. евакуювався до Кам'янця-Подільського.
Навесні 1920 р. став капеланом у 2-й стрілецькій (згодом — 3-й Залізній) дивізії, був капеланом куреня та бригади. Від 26 листопада 1920 р. став капеланом 3-ї Залізної дивізії[1]. У 1920—1930 роки був парафіяльним священиком на Волині.
У 1923 р. служив у Горохівському повіті Волинського воєводства Польської Республіки[2].
Наприкінці серпня 1924 р. колишній військовий священик Армії УНР о. Павло П'ятаченко був призначений душпастирем у с. Хотинь Рівненського повіту[3] Волинського воєводства Польської Республіки.
Був вбитий у с. Піддубці Луцького повіту Волинського воєводства Польської Республіки, де був настоятелем парафії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Варунц Л. Д., Організація інституту військового духовенства армії української народної республіки // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ — Вісник (Комзюк А. Т.), 18.08.2008.
- ↑ «Національна самоідентифікація» // кафедра новітньої історії України ВНУ ім. Лесі Українки.
- ↑ Борщевич В., «Православне духовенство Волині у міжвоєнний період: Формування, тенденції розвитку», 29.10.2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- «За Державність», Варшава, 1936, — Ч.6.
- Стефанів З., «Душпастирство у війську» // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1957. — Т.2. — С.598-617.
- Тинченко Я. Ю., Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 // «Військові священики Армії Української Народної Республіки: Біографічні дані найвідоміших військових священиків Армії УНР».
- (рос.)Распоряжения епархиальных начальств по Волынской епархии // Вестник Православной митрополии в Польше. — 1924. — № 29–30. — 2 ноября. — С. 4.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
