Луцький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцький повіт
Герб Луцька РІ.png
Герб повітового центру
Volin gub (1863) luck.png
Губернія Волинська губернія
Центр Луцьк
Площа 7 540 км²
Населення 252 550 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Луцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі та СРСР. Повітовий центр — місто Луцьк.

Царські часи[ред. | ред. код]

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

На заході повіт межував з Володимир-Волинським і Ковельським, на півдні з Дубенським, на сході з Рівненським повітами Волинської губернії. Північна межа знаходилась на кордоні з Мінською губернією. Площа повіту становила 6 625,9 верст² (7 540 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 252 550 чоловік. З них 56,98 % — українці, 14,14 % — євреї, 9,7 % — поляки, 11,98 % — німці, 5,09 % — росіяни, 1,51 % — чехи, 0,38% — татари, 0,12% — білоруси[1].

Повіт поділявся на 16 волостей, мав 13 містечок, 357 колоній, 412 сільських поселень. Єдиним містом повіту був власне повітовий центр. Власної волості місто не мало.

Період Української Держави[ред. | ред. код]

Польські часи[ред. | ред. код]

Луцький повіт

пол. Powiat lucki

Герб Луцька РІ.png
Герб
Місто Луцьк
Найбільше місто Луцьк
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Регіон Волинське воєводство (1921—1939)
Гміни 13 сільських і 3 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 290 800 (1931)
 - густота 61,0 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 4 767 км2 км²
Дата заснування 12 грудня 1920
POL powiat łucki map.svg

Луцький повіт

19 лютого 1921 р. ввійшов до складу новоутвореного в 1921 році Волинського воєводства другої Речі Посполитої. У складі повіту було 1 місто, 4 містечка і 10 сільських ґмін (до яких входило 715 сільських поселень, з них 27 — знищених війною і незаселених)[2].

1 січня 1925 р. приєднано до Луцького повіту вилучену з Дубенського ґміну Олика[3], а село Малий Порськ вилучено з ґміни Щурин Луцького повіту і передано до ґміни Голоби Ковельського повіту[4].

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з ґміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до ґміни Полонка Луцького повіту[5].

1 квітня 1930 р. з частин ґмін Піддубці, Рожище і Тростянець Луцького повіту утворено ґміну Ківерці, а з частин ґмін Торчин, Полонка, Рожище і Щурин утворено ґміну Княгининок[6].

11 квітня 1930 р. з повіту вилучено і приєднано до Луцька ряд довколишніх сіл[7].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 23 січня 1934 р. територія міста Рожище розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Рожище Луцького повіту та включення до міста сіл Юридика і Жалобове та колонії Нове Жалобове і частини земель з фільварком маєтку Рожище[8].

1 січня 1934 р. орні землі сіл Горянівка, Залісоче і Завороття вилучені з території міської ґміни Олика і включені до сільської ґміни Олика Луцького повіту[9].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Міські ґміни:

  1. м. Луцьк
  2. містечко Колки - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  3. містечко Рожище
  4. містечко Торчин - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  5. містечко Чарторийськ - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Ківерце
  2. Ґміна Княгінінек
  3. Ґміна Колкі
  4. Ґміна Нови Чарториск
  5. Ґміна Олика - від 1925
  6. Ґміна Поддембце
  7. Ґміна Полонка
  8. Ґміна Рожище
  9. Ґміна Сільно
  10. Ґміна Торчин
  11. Ґміна Тросцянєц
  12. Ґміна Чарукув
  13. Ґміна Щужин

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[10]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Березолупський, Ківерцівський, Колківський, Луцький, Олицький, Піддубцівський, Рожищенський, Торчинський, Чаруківський і Цуманський райони.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопад 2008. Процитовано 17 квітень 2009. 
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. Dz.U. 1924 nr 68 poz. 655
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 1 października 1924 r. o wyłączeniu wsi Mały-Porsk z gminy Szczuryn powiatu łuckiego i włączeniu jej do gminy Hołoby w powiecie kowelskim. Dz.U. 1924 nr 88 poz. 839
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 lutego 1929 r. w sprawie zmiany granic powiatów: dubieńskiego i łuckiego w województwie wołyńskiem. Dz.U. 1929 nr 14 poz. 120 (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
  7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Łucka w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 35 poz. 287 (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Rożyszcz w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1934 nr 7 poz. 52 (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Ołyki w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1934 nr 16 poz. 127 (пол.)
  10. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»

Джерела[ред. | ред. код]