Ринколіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ринколіт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1]
IMA-номер IMA2016 s.p.
Абревіатура Msd-Ce[2]
Хімічна формула (Ca₃REE)[(H₂O)₂Ca₀.₅☐₀.₅]Ti(Si₂O₇)₂(OH)₂(H₂O)₂[3]
Nickel-Strunz 10 9.BE.20
Dana 8 56.2.5.1
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Просторова група кристалографічна група 4d
Інші характеристики
Названо на честь Карл Густав Мосандер[4]
Типова місцевість Låven islandd[4]
CMNS: Ринколіт у Вікісховищі

Ринколіт (рос. ринколит; англ. rinkolite; нім. Rinkolit m) — мінерал, діортосилікат натрію, калію, церію і титану.

Історія та етимологія

Назва — за прізвищем датського промислового діяча Рінка (Rink), E.M. Бонштедт, 1926. Синонім — ринкіт, мозандрит.

Загальний опис

Хімічна формула: Na2Ca4CeTiOF3[Si2O7]2.

або Na2.5Ca4CeTi0.75Nb0.25(Si2O7)2O3F[5] Склад непостійний: Na: Ca від 1:2 до 1:1.

Вміст води 0—7,7 %.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: призматичні або таблитчасті кристали, двійники.

Густина 3,3—3,5.

Твердість 4,0—5,5.

Колір від темно-червоного і червоно-бурого до темно-жовтого і зеленувато-жовтого.

Блиск скляний, алмазний. Крихкий.

Типоморфний мінерал нефелін-сієнітових пегматитів.

Відомий в Ґренландії, Норвегії, на Кольському півострові та в інших місцях.

Важлива руда на рідкісні землі. Метаміктний або прихованокристалічний склуватий різновид ринколіту — ловчорит.

Різновиди

Розрізняють:

  • ринколіт кальціїстий (ринколіт);
  • ринколіт церіїстий (різновид ринколіту, який містить до 21,25 % Се2О3).

Див. також

Примітки

Література

Посилання