Рокицький Микола Андрійович
| Рокицький Микола Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
19 квітня 1901 Заріччя, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 11 лютого 1944 (42 роки) | |||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
| Країна |
 Російська імперія УНР.svg){kind=small} СРСР | |||
| Навчання | Київський художній інститут (1927) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бойчук Михайло Львович | |||
| Відомі учні | Григор'єва Любов Гнатівна, Вайнреб Володимир Маркович, Тимченко Марфа Ксенофонтівна, Манець Іван Федорович, Овчинников Василь Федорович, Івашиніна Катерина Данилівна, Охримович Зінаїда Дмитрівна і Пащенко Олександр Йосипович | |||
| Член | Асоціація революційного мистецтва України | |||
|
| ||||
 Рокицький Микола Андрійович у Вікісховищі | ||||
Микола Андрійович Роки́цький (нар. 19 квітня 1901, Заріччя — пом. 11 лютого 1944, Київ) — український радянський живописець; член Асоціації революційного мистецтва України.
Біографія
Народився 6 [19] квітня 1901 року в селі Заріччі (тепер Володимир-Волинського району Волинської області, Україна) у родині робітника-мельника. У 1912—1914 роках навчався у Володимир-Волинській гімназії. В 1920—1927 році навчався у Київському художньому інституті (учень Михайла Бойчука).
Помер в Києві 11 лютого 1944 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 32, ряд 14, місце 12).
Творчість
- картини
- «Яблуні» (1925);
- цикл «Доменний цех» (1929);
- «Оборона Луганська» (1932);
- «Похорон бойового товариша» (1935);
- монументальні роботи
- фреска «Зміна» (1927, Київський художній інститут);
- розписи Селянського санаторію імені ВУЦВК в Одесі (1928, у співавторстві з Олександром Мизіним);
- картони для гобеленів (1930-ті).
Брав участь у виставках з 1927 року.
Вшанування пам'яті
На фасаді Володимир-Волинської гімназії на вулиці Драгоманова, де у свій час навчався художник, встановлена меморіальна табличка з його барельєфом. У рідному селі Заріччі є вулиця Миколи Рокицького[1].
Примітки
Література
- Холостенко Є. В.. Микола Рокицький. Харків, Рух, 1933;
- Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 197—198.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 439. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Ковальчук О. Київський інститут пролетарського мистецтва 1930—1934 // Мистецтвознавство України: Збірка наукових праць Академії мистецтв України. — 2008. — Випуск 9. — сторінки 27—37;
- Ковальчук О. Про фресковий живопис у Київському художньому інституті // Дослідницькі та науково-методичні праці: Збірка наукових праць Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — Київ — 2009. — Випуск 16. — сторінки 173—185;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 88. ISBN 966-5467-23-4.
