Цауне Юлій Семенович
| Цауне Юлій Семенович | |
|---|---|
| Народження | 4 березня 1862 |
| Смерть | 1930 |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія.svg){kind=small} Українська СРР.svg){kind=small} СРСР |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1891) |
| Діяльність | архітектор, викладач університету, художник, викладач |
| Праця в містах | Севастополь, Харків |
| Архітектурний стиль | неовізантійська архітектура, неоренесанс і необароко |
| Заклад | НТУ «ХПІ» |
| Нагороди |
   |
 Цауне Юлій Семенович у Вікісховищі | |
Ца́уне Юлій Семенович (4 березня 1862, Сааремаа, Ліфляндська губернія, Російська імперія (на даний час Естонія) — 1930, Харків) — український архітектор, художник, педагог латвійського походження, голова ради євангелічно-лютеранської громади Вознесіння.
Біографія
Ю. С. Цауне отримав початкову освіту частково вдома, частково в пансіоні.
- 1878 р. — вступив до 4-го класу реального відділення Головного німецького училища Св. Петра (Петришуле) в Санкт-Петербурзі, додатковий клас якого закінчив у 1881 році (з відзнакою)[1].
- 1882 р. — вступив до Петербурзької академії мистецтв[2].
- 1886 р. — закінчив науковий курс.
- 1887 р. — отримав 2-у срібну медаль.
- 1889 р. — отримав 1-у срібну медаль.
- 1890 р. — закінчив художньо-архітектурний курс. Протягом всього академічного часу працював у будівельних бюро петербурзьких архітекторів і на будівлях, викладав уроки малювання в чоловічому пансіоні Крумбгольтца в Петербурзі.
- 1890—1892 р. — побудував споруди палацу княгині Щербатової у м. Кам'янець-Подільському Подільської губернії, школи та лікарні.
- 1891 р. — отримав звання класного художника 3-го ступеня.
- З 1892 р. — архітектор Управління Лозово-Севастопольської залізниці (м. Севастополь)[3].
- 1895 р. — переїздить до Харкова у зв'язку з об'єднанням Лозово-Севастопольської та Курсько-Харківсько-Азовської залізниць в Курско-Харківсько-Севастопольську залізницю та з перенесенням її управління до Харькова. Помічник начальника дільниці служби колії Управління Курсько-Харково-Севастопольської залізниці.
- 1896—1901 рр. — архітектор нового Харківського вокзалу.
- 1898—1802 рр. — завідував технічного відділу на будівництві Вовчансько-Купянської і Керченської ліній[3].
- З 1899 р. — викладач архітектурного креслення у Харківській міській школі малювання і живопису.
- З 1901 р. за наймом, а з 1904 по 1923 рр. — штатний викладач малювання, архітектурного креслення і проектування у Харківському технологічному інституті[3].
- 1907 р. — Призначений попечителем Харківського навчального округу, виконувачем обов'язків архітектора.
- З 1909 р. — викладач креслення в гімназії Товариства викладачів і з 1911 р. (одночасно) — в 1-й приватній гімназії.
- 1914—1915 рр. — архітектор інституту. Статський радник.
- 1915—1916 рр. — виконувач обов'язків архітектора ХТІ[3].
- 1924 р. — викладач Харківського художнього технікуму.
- 1925—1926 рр. — професор Харківського будівельного технікуму ім. Петровського Г. І.
Творчість
-
Оздоблення будинку. Харків, вул. Сумська, 44. -
Харків, вул. Пушкінська, 53.
Багато будинків, споруджених за проектами Ю. С. Цауне, мають статус пам'яток архітектури Харкова.
- 1896 р. — разом із Д. Шпілером перебудовує Харківський вокзал за проектом С. І. Загоскіна[4].
- Поч. XX ст. — готель «Версаль», вул. Конторська, 1-а. Охоронний № 293.
- Поч. XX ст. — житловий будинок по вул. Садовій, 6. Охоронний № 201. (авторство Ю. С. Цауне імовірне).
- 1902—1912 рр. — Малий театр на Харківській набережній (не зберігся).
- 1903 р. — житлові будинки по вул. Дівоча, 3, 5. Охоронний № 260[5].
- 1904 р. — євангелічно-лютеранська парафіяльна Вознесенська гімназія в Провіантському пров., нині пров. Мар'яненка, 4.
- 1906 р. — торговий дім по вул. Єкатеринославській, нині Полтавський Шлях, 57. Охоронний № 274.
- 1906—1912 рр. — разом із І. І. Тенне, О. І. Ржепішевським, склади по вул. Коцарській, 18 (нині аптечна база). Охоронний № 320.
- 1908 р. — прибутковий будинок по Куликівському узвозу, 18. Охоронний № 253.
- 1909—1913 рр. — Гімназія товариства викладачів, вул. Чернишевська, 60 (нині навчальний корпус педуніверситету). Охоронний № 123.
- 1911 р. — приватна гімназія, Харківська наб., 4[6]. Охоронний № 472.
- 1911 р. — житловий будинок по вул. Пушкінській, 53[6] (нині навчальний корпус Національного Фармацевтичного Університету). Охоронний № 102.
- 1911 р.- лікарня содового заводу, Лисичанськ[7](рос.)
- 1912 р. — житловий будинок по вул. Сумській, 44[6]. Охоронний № 87.
- 1912—1914 рр. — синагога в пров. Мордвинівському (нині Харківський планетарій), пров. Кравцова, 15[8].
- 1913 р. — надбудова будинку Харківського товариства взаємного кредиту на Павловській пл., 20. Охоронний № 322.
- 1914 р. — житловий будинок на Вознесенській пл. (нині пл. Фейєрбаха, 13).
- 1915 р. — Єкатерининський театр мініатюр і оперети на подвір'ї садиби по вул. Єкатеринославській (нині Полтавський Шлях, 16).
-
Готель «Версаль», вул. Конторська 1-А. Харків. Поч. XX ст. -
Будинок на вул. Дівочій, 3. Харків. 1903 р. -
Національна фармацевтична академія, вул. Пушкінська, 53. Харків. 1911 р. -
Будинок на вул. Сумській, 44. Харків. 1912 р. -
Гімназія товариства вчителів на вул. Чернишевській, 60. Харків. 1913 р. -
Лікарня заводу Донсода, Лисичанськ.1909 р.
,_1-%D0%90.jpg)
,_3.jpg)
Джерела
- ↑ Латыши на Харьковщине: Сб. документов и материалов / Гос. архив Харьков. обл., Центр краеведения ХНУ им. В. Н. Каразина, Академическая библиотека Латвийского ун-та Х: СИМ. Харьков: СИМ. 2011. с. 42—43.
- ↑ Тимофiєнко, Володимир. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. Цауне (українська) . Процитовано 12.09.2019.
- ↑ а б в г История ХПИ. web.archive.org. 19 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ История и архитектура. Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII - середины XX вв (російська) . Процитовано 12.09.2019.
- ↑ Шварц, Станислав. Путешествие в провинциальную столицу. Прогулки по старому Харькову (PDF) (рос.).
- ↑ а б в Архитекторы Харькова - Строительный портал. web.archive.org. 19 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Бельгийская больница в Лисичанске может стать "Хогвартсом" //22.12.2020
- ↑ № 15 синагога. Откуда Родом (рос.). 24 березня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цауне Юлій Семенович |
Категорії:
- Народились 4 березня
- Народились 1862
- Уродженці острова Сааремаа
- Померли 1930
- Померли в Харкові
- Випускники Петербурзької академії мистецтв
- Викладачі НТУ «ХПІ»
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня
- Кавалери ордена Лева і Сонця 3 ступеня
- Українські архітектори
- Архітектори Харкова
- Архітектори XX століття
- Архітектори XIX століття