Ржепішевський Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ржепішевський Олександр Іванович
Народження 1879(1879)Білгород-Дністровський, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть 1930(1930)Москва, СРСР
Національність поляк[1]
Навчання Інститут цивільних інженерів[d] (1903) і Паризький університет (1906)
Діяльність архітектор
Праця в містах Харків, Москва, Ялта і Санкт-Петербург
Архітектурний стиль модерн
Найважливіші споруди Купецький банк, готель «Асторія», лікарня Червоного Хреста, низка житлових будинків у Харкові, санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим.
Діти ·Q18634208?
Ржепішевський Олександр Іванович у Вікісховищі?

Ржепішевський Олександр Іванович (1879, Аккерман, Бессарабська губернія — 1930, Москва, СРСР) — архітектор доби сецесії (модерн), що працював переважно в місті Харків.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Аккерман, тодішньої Одеської губернії у родині офіцера.

Навчався у Аккерманській чоловічій гімназії, потім у 4-й Одеській гімназії, далі вступив до Новоросійського університету (Одеса) на фізико-математичний факультет[2]. Вирішує стати архітектором, їде до Санкт-Петербургу, де у 1903 році закінчує Інститут громадянських інженерів Петербурзі з золотою відзнакою. Отримав право продовжити навчання за кордоном. Відбув у Париж, де навчався в Сорбоні у 19041906 рр.

Повернувся в Російську імперію. Розраховувати на допомогу родини батьків - не міг, бо вона була багатодітною. Об'єднавшись з давнім приятелем, архітектором Миколаєм Васильєвим, розпочав участь в архітектурних конкурсах, що проводили в Петербурзі. Проект нового банку двох архітекторів сподобався і був прийнятий для реалізації гільдією купців міста Харків. Ржепішевський був запрошений у Харків для нагляду за реалізацією проекту банка та готелю «Асторія».

В Харкові працював у 19101920 рр., де створив цілу низку споруд, які зараз є Пам'ятками архітектури. Одна з останніх споруд архітектора — санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим.

Ржепішевський Олександр Іванович — один з ініціаторів створення в Російській імперії «Товариства приватних квартир», яке можна вважати прообразом сучасних будівельних кооперативів[3]. Один з перших таких будинків (компанійський будинок) було побудовано за його проектом на вулиці Римарській (Харків) у 1912 році. Власниками квартир були особи "вільних професій" - юристи, лікарі, архітектори. У цьому ж будинку мешкав і сам Олександр Іванович[4].Квартири складалися з 4-6 кімнат, мали приймальню та кабінет. У 1914 році після побудови ще одного компанійського будинку, але з більшими кімнатами (до 50 кв. метрів) архітектор з родиною переселився на вул. Римарська, 19 (Харків), де займав з родиною дві квартири[4].

У 1917 році після революції лишився свого майна та вирішив з родиною переїхати до Криму, щоб емігрувати. Але перебуваючи, там познайомився з другою дружиною та вирішив залишитися[4]. Пізніше переїхав до Москви, де жив на вулиці Герцена (нині Велика Никитська вулиця).

Брат Михайло Іванович Ржепішевський жив в Одесі на Коблевській вул., 36 і у 1916 році був членом ОВІРТТ[5].

Був двічі одружений. Він - батько однієї з перших радянських кінозірок на ім'я Наталя Гланн та відомої радянської балетмейстерки Галини Шаховської[2].

Як «буржуазний елемент» був заарештований у 1930 р. і шість місяців перебував у в'язниці.

Помер у Москві, де жив останні роки, у 1930 р.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор 27 будівель у Харкові у стилі західноєвропейського модерну, багато з них є памятками архітектури[6]:

майд. Павлівський,10. Харків
майд. Фейєрбаха, 5. Харків

1910- текстильна мануфактура Міндовського[4]. Харків, вул. Різдвяна, 6[7]

1910- текстильна мануфактура Бакакіна (нині – один з корпусів ХНТУСГ ім. Петра Василенка)[4]. Харків, вул. Різдвяна, 19

1912 - компанійський будинок, Харків, вул. Римарська, 6. В цьому будинку мешкав сам Ржепішевський О.І.[4] та архітектор Естрович В.А.

1913 - Міський купецький банк з готелем «Асторія» у співавторстві з архітектором М.В. Васильєвим. Харків, майдан Павлівський,10

1913 - прибутковий будинок купця Молдавського[8]. Харків, вул. Дарвіна, 15

1913 - житловий будинок. Харків, вул. Чайковська, 8

1914 - компанійський будинок, Харків, вул. Римарська, 19. В цьому будинку мешкав Ржепішевський О.І.

1914 - компанійський будинок, Харків, вул. Пушкінський в’їзд, 6

1914 - особняк актора, керівника Харківського театру М. М. Синельникова[8]. Харків, вул. Дарвіна, 29

1914 - прибутковий будинок[9]. Харків, вул. Пушкінська, 3

1914 - прибутковий будинок. Харків, вул. Чайковська, 17

1914 - будинок «Товариства Гельферіх-Саде»[4]. Харків, вул. Маршала Бажанова, 14

1915 - житловий будинок. Харків, вул. Мироносицька, 21

1915 - житловий будинок. Харків, вул. Дарвіна, 4

1915 - лікарня Червоного хреста. Харків[10], майдан Фейєрбаха, 5.

У Ялті за його проектом збудовано санаторій «Долосси».

Автор декількох будинків на Садовому кільці у Москві та особняка промисловця А. Ребіндера у Шебекіно (Курська губернія)[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Категорія:Польські прізвища
  2. а б в old_akkerman (2013-07-07). Архитектор Ржепишевский. Записки Старого Аккермана. Процитовано 2019-09-29. 
  3. ngeorgij (18 янв, 2014). Дома с собственными квартирами. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 2019-09-29. 
  4. а б в г д е ж Олександр Ржепішевський – polish-kharkiv (uk). Процитовано 2019-09-29. 
  5. Записки Одесского Отделения Императорского Русского Технического Общества, 1916. С. 126
  6. Творчість О. І. Ржепішевського в архітектурному ландшафті Харкова. Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Процитовано 2019-09-29. 
  7. Горе руфера: вход на самую романтичную крышу Харькова забили досками. kh.vgorode.ua. Процитовано 2019-09-29. 
  8. а б Вулиця Дарвіна в Харкові - заповідник архітектури різних епох | Украина Инкогнита. ukrainaincognita.com. Процитовано 2019-09-29. 
  9. П'ять видатних архітекторів, які створили старовинні особняки і церкви Харкова. Архітектор в Києві (uk). Процитовано 2019-09-29. 
  10. ngeorgij (2 апр, 2016). Постройка лечебницы Красного Креста. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 2019-09-29. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Матеріали періодичних видань.
  • Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения / Ю. Ю. Полякова // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність: Матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. — Х., Майдан, 2004. — С. 111—124
  • Лисовский В.Г., Исаченко В.Г. Николай Васильев, Алексей Бубырь. — СПб: Белое и Черное, 1999. — 287 с. — (Архитекторы Санкт-Петербурга). — ISBN 5-89771-011-2