Aloe branddraaiensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Aloe branddraaiensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. branddraaiensis
Біноміальна назва
Aloe branddraaiensis

Aloe branddraaiensis (укр. Алое бренддраїензис[1]) — сукулентна рослина роду алое.

Назва

[ред. | ред. код]

Видова назва дана за місцем, де цей вид був знайдений — містечко Бренддрай (афр. Branddraai), у провінції Мпумаланга, Південно-Африканська Республіка[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше описаний англійським ботаніком Барендом Грюнвальдом у 1940 році в журналі «Flowering Plants of South Africa».[3]

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Рослини не мають стебла. Листя смугасті, з дуже красивим візерунком, завширшки 30-35 x 8-10 см. Рослина рідко перевищує 30 см заввишки. Часто утворює невеликі групи. У тіні листя не сильно забарвлене, але на сонці стає красивого червоно-коричневого відтінку. Кромки листя озброєні гострими, твердими до 3 мм завдовжки, великими шипами. Кінцівки листків, як правило, висихають, відмирають і різко загибаються. Цвітіння дуже декоративне, глобоїдної форми і червонувато-оранжевого кольору із натяком на зелений. Сильно розгалужене суцвіття завдовжки 100—150 см виділяє цей вид з усіх інших.

Місця зростання

[ред. | ред. код]

Aloe branddraaiensis — ендемічна рослина Південно-Африканської Республіки. Ареал обмежується невеликою площею у провінціях Мпумаланга та Лімпопо. Росте на скелястих схилах, а також в річкових долинах на висоті 850—1000 м над рівнем моря.

Охоронні заходи

[ред. | ред. код]

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[5] Має статус «під загрозою зникнення» через колекціонування та міську і промислову експансії.

Область поширення (ЕОО) обмежена, становить 800 км². Чисельність рослин, мабуть, дещо знижується через втрату середовищ існування, викликаного розвитком сільського господарства, однак, популяція все ще складається з тисяч осіб.

Не зафіксований в жодній природоохоронній території.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 28.07.2018.(англ.)
  3. Flowering Plants of South Africa 20: 761. 1940
  4. Aloe branddraaiensis. CITES. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 28.07.2018. (англ.)
  5. Eastern Tree Aloe. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 28.07.2018. (англ.)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
  • Goldblatt, P. and Manning, J. C. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa // Strelitzia. — National Botanical Institute, Cape Town., 2000. — № 9. (англ.)
  • Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
  • Glen, H. F. and Hardy, D. S. Aloaceae (First part): Aloe // Flora of Southern Africa 5 Part 1, Fascicle 1:. — National Botanical Institute, Pretoria, 2000. — С. 1-159. (англ.)
  • Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J. E., Helme, N. A., Turner, R. C., Kamundi, D. A. and Manyama, P. A. Red List of South African Plants // Strelitzia 25. — South African National Biodiversity Institute, Pretoria, 2009. (англ.)
  • Van Wyk, B.-E. and Smith, G. Guide to the aloes of South Africa // Strelitzia 25. — Briza Publications, Pretoria, 1996. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]