Aphelops
| Aphelops | |
|---|---|
| |
| Скелет у Музеї природної історії штату Небраска | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
| Родина: | Носорогові (Rhinocerotidae) |
| Підродина: | †Aceratheriinae |
| Рід: | †Aphelops Owen, 1845 |
| Типовий вид | |
| †Aphelops megalodus Cope, 1873 (як Aceratherium megalodum)
| |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Aphelops
| |
Aphelops — вимерлий рід безрогих носорогів, ендемік Північної Америки. Він жив із середнього міоцену до раннього пліоцену, протягом якого він був звичайним компонентом північноамериканської фауни ссавців разом із Teleoceras.
Опис[ред. | ред. код]
Виходячи з розміру черепа, найбільшим видом Aphelops є A. mutilus (який є найбільшим північноамериканським носорогом)[1], а найменшим є типовий вид A. megalodus[2]. За оцінками, A. mutilus важив 764–1762 кілограми[3], а A. malacorhinus — 889 кілограмів[4].
Афелопів можна відрізнити від інших представників Aceratheriinae за двома ознаками: дугоподібною верхньою частиною черепа та довгою діастемою (щілиною) між другим різцем (нижнім бивнем) і першим премоляром. Багато інших аспектів його анатомії є типовими для ацератериїнів, зокрема: відсутність рогу на широких, незрощених носових кістках; зменшена передщелепна кістка і втрачений перший різець; носовий розріз (або виїмка нижче носових кісток), що досягає принаймні рівня четвертого премоляра; череп трикутної форми при погляді ззаду; вузькі виличні дуги тощо[2].
Більш похідні (спеціалізовані) види мають більші зуби та довші та тонші носові кістки (також мають більший розріз). Різні види відрізняються також глибиною носового вирізу: в A. megalodus він досягає передньої частини 4-го премоляра; в A. malacorhinus він досягає задньої частини цього зуба; а в A. mutilus досягає першого моляра[2][1].
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Нижні бивні Aphelops є інформативними щодо статі та віку особин, як у Teleoceras: у самців бивні набагато товщі[5][6], тоді як у старших особин бивні сильніше прорізані, що демонструє більш інтенсивні моделі зношування.
Палеоекологія[ред. | ред. код]
Вважається, що афелоп був дослідником рослин C3, як і сучасний чорний носоріг, з його довшими кінцівками, пристосованими для пересування по відкритій місцевості, порослій кущами. На відміну від Teleoceras, який обмежено споживав трави C4, які нещодавно з'явилися[4][7]. Ця різниця в екології пояснює, як вони могли симпатрично співіснувати в багатьох середовищах протягом 13 мільйонів років. Обидва вимерли наприкінці епохи північноамериканських наземних ссавців гемпфілійського періоду, швидше за все, через швидке похолодання клімату, збільшення сезонності та розширення трав C4[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Tanner, L.G. (1967). A New Species of Rhinoceros, Aphelops kimballensis, from the Latest Pliocene of Nebraska. Bulletin of the University of Nebraska State Museum. 6 (1).
- ↑ а б в Prothero, D.R.; Manning, E.M. (1987). Miocene Rhinoceroses from the Texas Gulf Coastal Plain. Journal of Paleontology. 61 (2): 407—409. doi:10.1017/S0022336000028559. JSTOR 1305331.
- ↑ Lambert, W.D. (2006). Functional Convergence of Ecosystems: Evidence from Body Mass Distributions of North American Late Miocene Mammal Faunas. Ecosystems. 9 (1): 116. doi:10.1007/s10021-005-0076-8. S2CID 30660487.
- ↑ а б MacFadden, B.J. (1998). Tale of two Rhinos: Isotopic Ecology, Paleodiet, and Niche Differentiation of Aphelops and Teloceras from the Florida Neogene. Paleobiology. 24 (2): 274—286. JSTOR 2401243.
- ↑ Mihlbachler, M.C. (2003). Demography of late Miocene rhinoceroses (Teleoceras proterum and Aphelops malacorhinus) from Florida: linking mortality and sociality in fossil assemblages. Paleobiology. 29 (3): 412—428. doi:10.1666/0094-8373(2003)029<0412:dolmrt>2.0.co;2.
- ↑ Mead, A.J. (2000). Sexual dimorphism and paleoecology in Teleoceras, a North American Miocene rhinoceros. Paleobiology. 26 (4): 689—706. doi:10.1666/0094-8373(2000)026<0689:SDAPIT>2.0.CO;2.
- ↑ а б Wang, B.; Secord, R. (2020). Paleoecology of Aphelops and Teleoceras (Rhinocerotidae) through an interval of changing climate and vegetation in the Neogene of the Great Plains, central United States. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 542: 109411. Bibcode:2020PPP...542j9411W. doi:10.1016/j.palaeo.2019.109411.
|