Bona fides

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Bona fides (Бона фідес) — латинський юридичний термін, який означає «чесні засоби», «добрі послуги», «сумлінність», та виражає моральну чесність, віру в істинність або хибність судження або думки, або стосується доброчесности поведінки.[1] Це поняття має важливе значення в юриспруденції, особливо в разі застосування або трактування права спредливости.

Протилежним концептом до bona fides є mala fides.

Bona fides у міжнародному праві[ред. | ред. код]

Один із видів дипломатичного вирішення міжнародних спорів. Застосовують його в так званому «м'ягкому праві».

Bona fides в англо-саксонському праві[ред. | ред. код]

У сучасній англійській мові це поняття часто використовують як синонім для будь-чого, що позитивно характеризує людину, зокрема, це варіант презумпції невинуватости, коли людину вважають невинною, аж поки її вина не буде встановлена в законному порядку.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]