Festuca myuros
| Festuca myuros | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Костриця (Festuca) |
| Вид: | F. myuros
|
| Біноміальна назва | |
| Festuca myuros L., 1753
| |
Festuca myuros (syn. Vulpia myuros (L.) C.C.Gmel.) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).
Однорічна злакова трава. Стебла 8–70 см, досить тонкі, зазвичай прямовисні. Листки 0.5–3 мм завширшки й 2–15 см завдовжки. Піхви та пластини листків гладкі. Язички зазубрені чи усічені, до 1 мм. Суцвіття слабо розгалужена волоть чи китиця, 5–35 см, прямовисна чи злегка поникла. Колоски чітко односторонні, 6–10.5 мм, 5–7-квіткові; більшість квіток двостатеві; дистальні 0–2 квітки поступово зменшуються, чоловічі чи безплідні. Верхні колоскові луски 2.5–6.5 мм, нижні луски 0.4–2.5 мм; 1/10–2/5 верхніх. Леми 4.5–7.5 мм, зазвичай 0.8–1.3 мм ушир, тонко 5-жилкова, від голих до шкірчастих або іноді війчасті по краях; остюк зазвичай 1–2 довжини леми. Палея 1 довжина леми; 2-жилкова[1][2][3].
Росте в північній і східній Африці, Європі, західній, центральній, південній і східній Азії; інтродукований до Північної й Південної Америк, півдня Африка, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Великої Британії, й подекуди в пд.-сх. Азії[4].
Населяє чагарники Quercus, піщані дюни, бур'ян перелогових і оброблених полів[1].
В Україні вид росте на сухих схилах, пісках та галечниках, кам'янистих розсипах, біля доріг та в населених пунктах на бур'янах — біля Закарпаття, Кримських Передгір'їв та півд. Криму, часто; у Степу відомо 1 місце знаходження поблизу Одеси[5].
- ↑ а б Türkiyebitkileri.com. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Vít Grulich (2020). Vulpia myuros. botany.cz. Процитовано 03.01.2023. (чеськ.)
- ↑ RBG Kew — GrassBase. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 455.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||