Gymnocalycium calochlorum
Gymnocalycium calochlorum Гімнокаліціум красивозелений | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Gymnocalycium calochlorum (Boed.)Y.Itô[ja], 1952 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Echinocactus calochlorus Boed., 1932 Echinocactus prolifer Backeb., 1932 Gymnocalycium proliferum var. calochlorum (Boed., 1932) Backeb., 1935 Gymnocalycium proliferum (Backeb.) Backeb., 1936 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium calochlorum (укр. Гімнокаліціум красивозелений, Гімнокаліціум калохлорум)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фрідріхом Бедекером (нім. Friedrich Bödeker, 1867—1937) у 1932 році у виданні нім. «Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft»[3] під назвою Echinocactus calochlorus. У 1952 році японський ботанік Іто Йоширо[ja] (яп. 伊藤芳夫; 1907—1992) відніс цей вид до роду гімнокаліціум[4].
Видова назва походить від грецьких слів kalos — «красивий» і chloros — зелений і стосується красивого, блискучого зеленого кольору епідерміса[5].
Gymnocalycium calochlorum є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований, у провінції Кордова. Рослини зростають на висоті від 800 до 1500 метрів над рівнем моря у високогірних луках та чакових лісах. Часто цей вид можна знайти зануреним у розсипи гранітного щебеню, де його важко помітити, якщо він в цей час не цвіте чи не плодоносить.
Орган | Опис |
---|---|
Рослини | формують великі групи-подушки. |
Коріння | |
Стебло | низьке, кулясте, сіро-зелене до синьо-зеленого, до 4 см заввишки і 6 см в діаметрі. |
Епідерміс | |
Ребра | близько 11, горбкуваті. |
Ареоли | |
Аксили | |
колючки | близько 9, вигнуті до стебла, тонкі, гнучкі, білі або рожево-коричневі, до 1 см завдовжки. |
Квіти | світло-рожеві, широко не відкриваються, близько 6 см завдовжки. |
Бутони | |
Зовнішні пелюстки | |
Внутрішні пелюстки | |
Тичинки | |
Маточка | |
Плоди | подовжено-яйцеподібні, сині до синьо-зелених. |
Насіння |
Gymnocalycium calochlorum близький до Gymnocalycium capillaense, що теж зротає в горах Кордови. Вище в горах більш сильні форми Gymnocalycium capillaense змінюються дрібнішими Gymnocalycium calochlorum з м'якими колючками і горбкуватими ребрами.
Gymnocalycium calochlorum входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Хоча діапазон виду не особливо широкий, він рясний і великих загроз для нього немає.
Не зустрічається в жодній з природоохоронних територій.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]
Вид використовується як декоративний, вирощується колекціонерами кактусів.
- ↑ [[[Біологічна класифікація|Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль|Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003) (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 14 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft, E. V., Sitz Berlin 4: 260. 1932.
- ↑ Cacti: a Gardener's Handbook for Their Identification and Cultivation (ed. 2) 1952: 90. 1952.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 38. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Gymnocalycium calochlorum. CITES.[недоступне посилання] (англ.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Gymnocalycium calochlorum. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Desert-tropicals. Процитовано 8.02.2020.[недоступне посилання] (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Cactiguide. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 8.02.2020.(англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Plantsystematics. Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum (Boed.) Y.Itô. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Cactus art. The world of cacti & succulents. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 8.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium calochlorum. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 8.02.2020. (фр.)
- Gymnocalycium calochlorum (Boed.) Y.Itô 1952. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 8.02.2020. (фр.)
- Gymnocalycium calochlorum. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 8.02.2020. (рос.)
- Gymnocalycium calochlorum. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 8.02.2020. (рос.)
- Gymnocalycium calochlorum (Boed.) Y.Itô 1952. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 8.02.2020. (рос.)