HMS Temeraire (1907)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Temeraire.
HMS «Темерер»
HMS Téméraire (1907)
Лінкор «Темерер»
Служба
Тип/клас Лінійний корабель типу «Беллерофон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Королівський ВМФ Великої Британії
Корабельня Верф Девенпорту
Закладено 1 січня 1907
Спущено на воду 24 серпня 1907
Введено в експлуатацію 1 травня 1909
Виведений зі складу флоту 8 листопада 1921
Статус проданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 18 900 тонн (стандартна)
Довжина 160 м
Ширина 25,15 м
Висота 9,58 м
Бронювання Пояс: 127—254 мм
Палуба: 15 — 102 мм
Траверси:
Башти: 279 мм
Барбет: 203—279 мм
Каземати:мм
Бойова рубка: 279 мм
Технічні дані
Рухова установка 18 парових котлів типу «Бабкок—Уілкокс» або «Ярроу»
4 турбіни Парсонса
Гвинти 4
Потужність 25 000 к.с.
Швидкість 20,75 вузлів
Озброєння
Артилерія 5 × 2 — 305-мм/45 BL Mk.X
16 × 1 — 102-мм/50 BL Mk.VII
4 × 1 — 47-мм/50 QF

Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедних апарати системи Уайтхеда

HMS Téméraire (1907) (фр. Téméraire, укр. відчайдушний) (Корабель Його Величності «Темерер»[1]) — британський лінійний корабель останній з трьох кораблів типу «Беллерофон». Учасник Першої світової війни, зокрема — Ютландскої битви.

Будувався на Королівській Верфі, Девонпорті. Замовлений в 1906 Військово-морським міністерством, на будівництво було виділено 1,641,114£. Кіль закладено 1 січня 1907, спущений на воду 24 серпня 1907, увійшов до складу британського королівського флоту 1 травня 1909. Хоча лінійні кораблі типу «Беллерофон» зовні мало відрізнялися від свого попередника, але були значно покращені установкою протимінних перегородок. Більш потужне допоміжне озброєння складається з 16 4 дюймових гармат встановлених в казематах надбудови, яке було здатне відбити атаку міноносця.

Конструкція

[ред. | ред. код]
Докладніше: Лінійні кораблі типу «Беллерофон»

Модифікації

[ред. | ред. код]

Служба

[ред. | ред. код]

Заказаний 30 жовтня 1906 року. Вступив у стрій 15 травня 1909 року і служив у Девенпорті, замінивши броненосець «Імплакабл»[en] у складі 1-ї дивізії Флоту Метрополії. 12 червня того ж року взяв участь у Imperial Press Conference Review — огляду кораблів Атлантичного та флоту Метрополії. Після цього у червні-липні знаходився на щорічних об'єднаних маневрах в Атлантиці з кораблями зі складу Середземноморського, Атлантичного та флоту Метрополії. 17-24 липня відвідав Саутенд та Темзу. 31 липня брав участь у огляді флоту біля Коуз, проведеному Едуардом VII для російського царя[2]. У 1911 році пройшов ремонт у Девенпорті[3].

16 травня 1911 року повернувся до служби у Флоті Метрополії. 24 червня взяв участь у Коронаційному рев'ю - огляді флоту на честь коронації нового короля Георга V. У червні-липні біля південно-західного узбережжя Англії та Ірландії знаходився на об'єднаних маневрах за участю Атлантичного флоту та 4-ї крейсерської ескадри. В липні продовжив тренування у Атлантиці. 1 травня 1912 року 1-а дивізія стала 1-ю ескадрою лінкорів Флоту Метрополії. З 7 по 11 травня брав участь у королівському огляді флоту у Веймуті. 9 липня взяв участь у парламентському огляді флоту. Жовтень 1912 року провів у навчаннях[3].

У липні 1913 року відвідав Шербур з частиною кораблів 1-ї ескадри лінкорів. 15 липня 1914 року зарахований до складу 4-ї ескадри лінкорів, вийшов з флотом з Портсмуту та 16 липня прибув у Спітхед. 17-20 липня брав участь у мобілізаційних навчаннях та смотрі флоту. З 20 по 25 липня був на об'єднаних навчаннях флотів. Повернувся у Портленд 25 липня, а 29 липня вийшов у Скапа-флоу. 8 серпня, з початком Першої світової війни флот Метрополії став Гранд-Флітом. Допоки вживалися заходи по захисту Скапа-Флоу від підводних човнів рахом з флотом з 28 жовтня по 3 листопада провів у Лог-Свіллі[en], фіорді на півночі Ірландії[3].

18 березня 1915 року намагався безуспішно протаранити U-29 під командою Отто Веддігена, яка намагалася торпедувати «Нептун». Ледь уникнув зіткнення з «Дредноутом» який і перерізав підводний човен навпіл своїм форштевнем. Влітку 1915 пройшов ремонт у Девонпорті. У серпні повернувся до складу 4-ї ескадри лінкорів у Кромарті. 31 травня 1916 року разом з «Бенбоу»[en], «Венгардом»[en] Венгардом та «Беллерофонтом» у складі 4-ї дивізії 4-ї ескадри лінкорів взяв участь у Ютландській битві. Після розгортання Гранд-Фліту був п'ятнадцятим у бойовій лінії. Випустив під час бою 72 305-мм[4] та 50 102-мм[5] снарядів. Про влучання у якісь цілі відомостей нема, хоча це і не виключено, бо видимість під час бою була поганою, тому точно визначити хто в який корабель влучив часом було неможливо[3].

12 квітня 1918 року вийшов разом з «Сьюпербом» з Росайту для посилення Британської Східно-Середземноморської ескадри. Після підписання Туреччиною перемир'я 12 листопада у складі союзної ескадри пройшов через Дарданелли до Константинополя. Залишався у турецьких водах та Чорному морі до квітня 1919 року, відвідавши за цей час Ізмітську затоку, Севастополь та Хайфу[3].

3 квітня 1919 року був змінений «Мальборо»[en] і відправився до дому. 23 квітня виведений в резерв у Девенпорті. 23 вересня виведений з резерву і повернувся до служби як учбового корабля для навчання кадетів, замінивши «Корнуолл»[en] та «Камберленд»[en]. 8 жовтня вийшов з Девонпорту у перший учбовий похід. 13 листопада відвідав Пальма-де-Майорку. 11 квітня 1921 року після завершення останнього учбового рейсу прибув до Порстмуту та був замінений лінкором «Тандерер»[en]. 15 квітня вийшов з Портсмуту до Росайту та був записаний у чергу до ліквідації. Наприкінці 1921 року проданий на злам компанії Stanlee Shipbreaking Co. У лютому 1922 року «Темерейр» відбуксували до Дувру, де він був розібраний на метал[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ С. А. Балакін. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва, 1995. — (Морская коллекция № 4 / 1995)
  2. ↑ Burt. British Battleships WW1. — P. 73.
  3. ↑ а б в г д е Burt. British Battleships WW1. — P. 74.
  4. ↑ Campbell, Jutland, 1986, с. 346.
  5. ↑ Campbell, Jutland, 1986, с. 358.

Література

[ред. | ред. код]
  • Coward B R: Battleships & Battlecruisers of the Royal Navy since 1861. Runnymede, Englanti: Ian Allan Ltd, 1986. ISBN 0-7110-1573-2.
  • Gardiner Robert (ed.): Conway's All the world's Fighting Ships 1906—1921. Lontoo, Englanti: Conway Maritime Press, 1985. ISBN 0-85177-245-5. (englanniksi)
  • Hore Peter: Battleships of World War I. Lontoo, Englanti: Anness Publishing Ltd, 2006. ISBN 1-84476-377-3.
  • С. А. Балакін. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва, 1995. — (Морская коллекция № 4 / 1995)
  • Burt R. A. British Battleships of World War One. — London : Arms and armor press, 1986. — 344 p. — ISBN 0-85368-771-4.
  • Campbell N. J. M. Jutland: An Analysis of the Fighting. — London : Conway Maritime Press, 1986. — 440 p. — ISBN 978-0851773796.
  • Massie Robert. Dreadnought: Britain, Germany, and the Coming of the Great War. — New York : Random House, 1991. — ISBN 0-394-52833-6.
  • Roberts. The Battleship Dreadnought. Anatomy of the Ship. — London : Conway Maritime Press Ltd, 2002. — ISBN 978-0851778952.
  • Roberts, John. Battlecruisers. — London : Chatham Publishing, 1997. — 128 p. — ISBN 1-86176-006-X.
  • Friedman, Norman. The British Battleship 1906–1946. — Barnsley, UK : Seaforth Publishing, 2015. — ISBN 978-1-84832-225-7.
  • Parkes, Oscar. British Battleships. — Annapolis, Maryland : Naval Institute Press, 1990. — ISBN 1-55750-075-4.

Посилання

[ред. | ред. код]


Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HMS_Temeraire_(1907)&oldid=43836907