KkStB 4
KkStB 4 був швидким паротягом приватних і державних залізниць Австро-Угорської імперії.
Запровадження нових більших і масивніших вагонів потребувало більш потужних паротягів. На основі паротяга серії 2 розробили паротяг серії 4. KkStB 4 випускався доволі значною серією з 213 локомотивів основними локомотивобудівними фабриками Австро-Угорщини - віденськими Wiener Neustädter Lokomotivfabrik, Lokomotivfabrik Floridsdorf, Lokomotivfabrik der StEG та Krauss. Linz.
Паротяги 4.01–180 використовувала Ц.к. австрійська державна залізниця (kkStB). Паротяги 4.181–193 були модернізованими паротягами kkStB 3.01–13. Для Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниці (LCJE) призначались 4.194–195. Для Богемської Західної залізниці (нім. Böhmischen Westbahn) (BWB) паротяги 4.196–199, які отримали імена "GERSTNER", "REDTENBACHER", "SCHNIRCH", "VIGNOLES". Серія 4.201–214 виникла внаслідок перейменування kkStB 104.01–14 і призначалась для Залізниці імені імператора Франца Йосифа (нім. Kaiser-Franz-Josephs-Bahn). Паротяги 4.100–199 перевели у серію 5.00–99 (1905).
Після завершення війни паротяги потрапили до залізниць новоутворених держав - PKP як серія Od13 з 24 паротягів, ČSD - серія 254.2 (з 52 експлуатували 38), FS - серія 543.001-012[1], JDŽ - 18, CFR - 10, декілька в УРСР, решта в BBÖ. У BBÖ паротяги використовували до 1930, у ČSD до 1937,. Декілька паротягів потрапило до DR, де в час війни отримали позначення 36.70.
Фабричний номер | Виробник | Позначення | Позначення kkStB | kkStB (з 1905) | Після війни | Списано |
---|---|---|---|---|---|---|
WrN 3640/93 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1893 | LCJE | KkStB 538 | 4.138 | ČSD 254.217 | 24.08.1927 |
WrN 3673/93 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1893 | LCJE | KkStB 550 | 4.150 | СРСР | |
WrN 3744/94 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1894 | LCJE | KkStB 556 | 4.156 | BBÖ | 1926 |
WrN 3779/95 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1895 | LCJE | KkStB 561 | 4.161 | PKP | до 1935 |
WrN 3790/95 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1895 | LCJE | KkStB 564 | 4.164 | BBÖ; DRB | 1940 |
WrN 3791/95 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1895 | LCJE | KkStB 565 | 4.165 | SHS | |
WrN 3904/96 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1896 | LCJE | KkStB 594 | 4.194 | ČSD 254.233 | 12.09.1928 |
WrN 3905/96 | W. Neust. Lokomotivfabrik. 1896 | LCJE | KkStB 595 | 4.195 | FS 543.010 | 01.10.1923 |
Розміри | Параметри |
---|---|
Роки випуску | 1885–1897 |
Країна-виробник | Австро-Угорська імперія |
Завод-виробник | Krauss.Linz • Wiener Neustädter Lokomotivfabrik
• Lokomotivfabrik Floridsdorf • Lokomotivfabrik der StEG |
Ширина колії | 1435 mm |
Тип | 2'B n2 |
Кількість циліндрів | 2 |
Діаметр циліндрів | 435 мм |
Хід поршня | 632 мм |
Тиск пари | 11 атм. |
Висота | 4.564 мм |
Довжина | 8.870 мм |
Загальна база рушійних коліс | 2.500 мм |
Загальна колісна база | 5.900 мм |
Діаметр рушійних коліс | 1.820 мм |
Діаметр бігункових коліс | 1.034 мм |
Кількість труб нагріву | 186 |
Площа труб нагріву | 108,00 м² |
Площа зони нагрівання | 7,00 м² |
Площа колосникових ґрат | 2,06 м² |
Маса паротяга порожнього | т |
Маса паротяга робоча | 45,5 т |
Зчіпна маса локомотива | 27,0 т |
Швидкість | 80 км/год |
Тендер | 8, 10, 13, 18, 22, 31, 34, 35, 36, 40, 66 |
- Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918. Verlag Slezak, Wien 1978, ISBN 3-900134-40-5. (нім.)
- Helmut Griebl, Josef Otto Slezak, Hans Sternhart: BBÖ Lokomotiv-Chronik 1923–1938. Verlag Slezak, Wien 1985, ISBN 3-85416-026-7. (нім.)
- Heribert Schröpfer: Triebfahrzeuge österreichischer Eisenbahnen - Dampflokomotiven BBÖ und ÖBB. alba, Düsseldorf 1989, ISBN 3-87094-110-3. (нім.)
- Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3. (нім.)
- Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 1. Die Reihen 1 bis 228. bahnmedien.at, 2008, ISBN 978-3-9502648-0-7. (нім.)
- Jan Piwowoński, Parowozy kolei polskich, WKiŁ, Warszawa 1978. (поль.)
- Jindřich Bek, Zdenek Bek, Parní lokomotivy ČSD [1], Praga, 1999, ISBN 80-86116-13-1 (чех.)
- KkStB 4.28[недоступне посилання з травня 2019]