Тиква звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Lagenaria siceraria)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тиква звичайна
Недостиглий плід
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Тиква (Lagenaria)
Вид:
Тиква звичайна (L. siceraria)
Біноміальна назва
Lagenaria siceraria
Синоніми

Lagenaria vulgaris (L.) L.
Cucurbita lagenaria Ser.

Ти́ква звича́йна[1][2][3] (Lagenaria siceraria) — однорічна повзуча ліана родини гарбузових. Серед українських народних назв — горлянка, грушечки, грушки декоративні, кабак декоративний, кабачки круглі, куркубета, кушинчики, огірок індійський, таракуцька(и)[1].

Біологічний опис

[ред. | ред. код]

Рослина має шорстко опушене стебло, лазяче за допомогою двічі поділених вусиків, серцеподібне листя на довгих черешках, по краю нерівномірно зубчасте та квітки з колесоподібним білуватим віночком. Циліндричний плід пляшкоподібний, його шкірка водонепроникна.

Використання

[ред. | ред. код]
Канпийо

Культивується переважно в Західній та Південній Україні заради плодів, які використовують для виготовлення традиційного посуду. Іноді вирощується як декоративна рослина. Молоді плоди можна вживати в їжу.

З тикви воготовляють японську їжу канпийо.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lagenaria siceraria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Гармонія овочевої краси та користі. — К: Арістей, 2005. — 192 с. ISBN 966-8458-92-3
  3. Українська Радянська Енциклопедія
  4. Lowry, Dave (2005). The Connoisseur's Guide to Sushi: Everything You Need to Know about Sushi Varieties and Accompaniments, Etiquette and Dining Tips, and More (англ.). Harvard Common Press. ISBN 9781558323070. OCLC 962114405. Процитовано 3 липня 2019.