Лядвенець рогатий
| Лядвенець рогатий | |
|---|---|
| |
| Lotus corniculatus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Лядвенець (Lotus) |
| Вид: | Лядвенець рогатий (L. corniculatus)
|
| Біноміальна назва | |
| Lotus corniculatus L., 1753
| |
Лядвенець рогатий[1] або звичайний[1] (Lotus corniculatus) — трав'яниста рослина роду лядвенець родини бобових.
Суцвіття лядвенцю має 5–6 квіток типу простого зонтика. Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5–3, відходять радіально від спільної. Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30–40 см, у посівах досягають 80 см. Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4–1,6 до 2 г залежно від екотипу.
Лядвенець рогатий досить посухостійкий, окремі сорти зимостійкі. Він добре переносить кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. На помірно зволожених луках здатен інтенсивно кущитись і розмножуватись.
В Україні районовано такі сорти лядвенцю рогатого: Дединівський, Московський 25, Московський 287. В Івано-Франківській області вирощують сорти Монастирецький, у Полтавській — Смоленський.
Лядвенець рогатий — сінокісно-пасовищна кормова бобова трава переважно лучного ареалу. Його використовують переважно для випасання тварин на пасовищах як компонент злаково-бобових сумішей. Добрий травостій отримується через два роки, оскільки лядвенець проростає повільно. Але після того, як ця культура приживеться, пасовище стає багаторічним, так при повній стиглості дозрілі боби розкриваються і самопідсіваються.
Тварини добре споживають зелену масу до цвітіння. Вітамінне сіно з лядвенцю вважається дієтичним кормом для всіх сільськогосподарських тварин.
Лядвенець рогатий є медоносом. У народній медицині використовується як ранозагоювальний, пом'якшувальний, знеболювальний та протизапальний засіб. Квітки використовують як седативний та тонізуючий засіб.
- ↑ а б Lotus corniculatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Рослинництво: Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.: іл. ISBN 966-95661-6-9
- Анатомічна будова надземних органів лядвенця рогатого / Е. П. Козлова, В. В. Король, В. М. Ковальов, Л. С. Картмазова // Вісник фармації. — 1997. — № 1. — С. 71–73.
- ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |