Фірлюк африканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Mirafra africana)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фірлюк африканський
Самець африканського фірлюка (підвид M. a. transvaalensis)
Самець африканського фірлюка (підвид M. a. transvaalensis)

Спів африканського фірлюка (Кібоко, Кенія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк африканський
Mirafra africana
Smith, 1836
Ареал виду з позначенням підвидів
Ареал виду з позначенням підвидів
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Spilocorydon hypermetrus
Посилання
Вікісховище: Mirafra africana
Віківиди: Mirafra africana
ITIS: 561139
МСОП: 22730499
NCBI: 669912

Фірлюк африканський[2] (Mirafra africana) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари[3]. Виділяють низку підвидів.

Довжина птаха становить 15-18 см, з яких від 5,8 до 7,1 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,8 до 2,3 см. Середня вага становить 40–44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самці дещо більші і важчі за самиць.

Забарвлення птаха різниться в залежності від підвиду[4][5][6]. Верхня частина тіла може бути каштановою, сірувато-коричневою, рудою або охристою, на спині світлі смужки. Нижня частина спини, і особливо надхвістя помітно темніші. На голові короткий гострий чуб, над очима світлі "брови". Крила і махові пера рудуваті, покривні пера охристі або, як у підвида M. a. grisescens, сіруваті. Хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера охристі або руді. Горло і груди рудуваті, поцятковані бурими плямками. Живіт світлий, рудуватий або охристий, боки дещо темніші. Очі світло-карі, лапи рожеві або рожевувато-коричневі, дзьоб рожевуватий[7][8][5].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють двадцять три підвиди:[9]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Африканські фірлюки мешкають на відкритих трав'яних рівнинах, на луках і полях, в саванах, порослих чагарниками і акаціями. Живуть як в долинах, так і в гірських районах на висоті до 3000 м над рівнем моря[10][11].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Африканські фірлюки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також насінням трав, особливо взимку. Це осілі, територіальні і моногамні птахи. Початок сезону розмноження різниться в залежності від широти; в Південній Африці він триває з листопада по січень. Гніздо чашоподібне, розміщуєтьмя на землі, додатково накривається трав'яним куполом. в кладці 2-3 (рідше 4 яйця). Вони білого, кремового або рожевого кольору, поцятковані темними плімками. Інкубаційний період триває 14-15 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день[12][13].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Mirafra africana. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2010). Birds of Africa south of the Sahara (вид. 2nd). Cape Town: Struik Nature. с. 330. ISBN 9781770076235.
  4. Friedmann, Herbert (1937). Birds collected by the Childs Frick expedition to Ethiopia and Kenya colony, Part 2. – Passeres. Т. Bulletin 153. United States: Smithsonian Institution, United States National Museum. с. 21—22.
  5. а б Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 862—863. ISBN 0-620-34053-3.
  6. Chittenden, H. та ін. (2012). Roberts geographic variation of southern African birds. Cape Town: JVBBF. с. 132—133. ISBN 978-1-920602-00-0.
  7. Sinclair, Ian; Hockey, P. A. R.; Arlott, Norman (2007). The larger illustrated guide to birds of southern Africa the most comprehensively illustrated guide to the region's birds (вид. 2). Cape Town: Struik. с. 284. ISBN 9781770072435.
  8. Stevenson, Terry; Fanshawe, John (2001). Field guide to the birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. London: T. & A.D. Poyser. с. 280—281. ISBN 9780856610790.
  9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
  10. Irwin, M. P. S. (1981). The Birds of Zimbabwe. Salisbury: Quest Publishing. с. 221—222. ISBN 086-9251-554.
  11. Ginn, Peter (1981). Birds of the Highveld (вид. 3rd impr.). Salisbury: Longman. с. 72. ISBN 0582608902.
  12. Carnaby, Trevor (2008). Beat about the bush: Birds (вид. 1st). Johannesburg: Jacana. с. 189. ISBN 9781770092419.
  13. Tarboton, Warwick (2001). A Guide to the Nests and Eggs of Southern African Birds. Cape Town: Struik. с. 142—143. ISBN 1-86872-616-9.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.

Посилання

[ред. | ред. код]