Papers, Please

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Papers, Please
Обкладинка «Papers, Please»
Розробник Лукас Поуп
Видавець Лукас Поуп
Дистриб'ютор App Store, PlayStation Store, Playismd, Humble Store[d], Good Old Games і Steam
Жанр(и) Головоломка
Платформа Windows, macOS, Linux, iOS, PlayStation Vita
Дата випуску 8 серпня 2013
Режим гри Однокористувацька гра
Мова англійська[1], французька[1], німецька[1], іспанська[1], бразильський варіант португальської мови[1], російська[1], італійська[1], японська[1], польська[1] і українська[1]
Творці
Програміст(и) Lucas Poped
Композитор(и) Lucas Poped
Технічні деталі
Рушій Unity[2]
Носій цифрове завантаження[d] і цифрова дистрибуція
Офіційний сайт
CMNS: Papers, Please у Вікісховищі

Papers, Please (укр. Документи, будь ласка) — відеогра в жанрі головоломка, яку створив і випустив розробник Лукас Поуп 8 серпня 2013 року[3] для платформ Windows і MacOS. Пізніше стала доступна для Linux та iOS.

Сюжет[ред. | ред. код]

Головний герой — працівник міграційної служби вигаданої країни Арстоцка, який працює на контрольно-пропускному пункті.[4][5] Упродовж гри на КПП з'являтимуться громадяни Арстоцки та сусідніх країн з наміром перетнути кордон. Головна задача гравця — уважно перевіряти документи та загальні дані та ставити штамп — впустити чи ні.[5]

Кожен робочий день починається з отримання листа, що інформує про зміни у політиці перетину кордону. Якщо на початку гри достатньо перевіряти лише правдивість інформації в паспорті, то зі змінами умов в'їзду з'являються й інші документи: пропуск на роботу, дозвіл на в'їзд тощо.[6] Гравець може і мусить щоразу звертатись до посібника, що має у собі детальну інформацію про громадянство, дозволи, штампи, щоб упевнитись у чесності намірів людини.[7]

У разі невідповідностей, гравець може попросити особу зняти відбитки пальців.[8] У випадку сумніву в статі громадянина, гравець може попросити його пройти сканування, після якого будуть отримані результати про стать персонажа, а також наявність у нього контрабанди.[9] Порушника можна заарештувати.[6]

За кожне правильне рішення гравець отримує ігрову валюту, яку наприкінці кожного дня потрібно витрачати на оплату житла, опалення, покупку їжі чи медикаментів та загальне утримання власної родини.[6] За неправильні рішення гравець отримує штрафи: за перше порушення в робочому дні — попередження, за наступні — штраф, що поступово збільшується.[8]

Гравець має бути готовим до наступних напрямків конфліктів та проблем: бідності та проблем у сім‘ї, моральних питань, арештів, терактів і смертей.

Розробка[ред. | ред. код]

Papers Please була розроблена Лукасом Поупом. За його словами, він отримав натхнення від фільмів «Арго» та «Джейсон Борн».[10]

Розробка гри розпочалася в листопаді 2012 р. Спочатку Поуп використовував власні фінансові заощадження, а пізніше звертався до підтримки фанатів. Автор також просив людей вказувати свої імена і прізвища, але більшість з них були жартівливими.[10]

Після загальної демонстрації гри, яка принесла йому позитивні відгуки, Поуп вирішив подати гру до Steam Greenlight, після чого вона була затверджена 1 травня.[11] Papers, Please вийшла 8 серпня 2013 року на Windows та OS X[12] та 12 лютого 2014 для Linux.[13]

Короткометражний фільм[ред. | ред. код]

27 січня 2018 року відбулася прем'єра короткометражного фільму, знятого російськими кінематографістами Лілією Ткач і Микитою Ординським.[14] Головну роль виконав Ігор Савочкін. Пізніше ця ж команда зняла фільм за мотивами гри «Beholder».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Steam — 2003.
  2. ↑ а б Version 1.4.9 - Engine Update — 2023.
  3. ↑ Papers, Please у Steam. store.steampowered.com (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  4. ↑ News, A. B. C. New 'Papers Please' Video Game May Surprise You. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
  5. ↑ а б Papers, Please Review - IGN (англ.), архів оригіналу за 9 травня 2019, процитовано 31 січня 2020
  6. ↑ а б в Walker, John (12 серпня 2013). Wot I Think: Papers, Please. Rock, Paper, Shotgun (амер.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  7. ↑ Concepcion, Jason (9 лютого 2017). ‘Papers, Please’ Is a Disturbingly Relevant Video Game About Immigration. The Ringer (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  8. ↑ а б Hoggins, Tom (28 серпня 2013). Papers, Please review (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  9. ↑ Webster, Andrew (14 травня 2013). Immigration as a game: 'Papers, Please' makes you the border guard. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  10. ↑ а б The Making Of: Papers, Please | Features | Edge Online. web.archive.org. 22 січня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 20 лютого 2020.
  11. ↑ Sarkar, Samit (1 травня 2013). Papers, Please and two other games added to Steam Greenlight. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 20 лютого 2020.
  12. ↑ Glory To Arstotzka: Papers, Please And An Interview With Its Creator - CultureMass. web.archive.org. 11 січня 2014. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 20 лютого 2020.
  13. ↑ Linux gaming: Papers, please. OCS-Mag (амер.). 20 березня 2014. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 20 лютого 2020.
  14. ↑ Yin-Poole, Wesley (11 серпня 2017). There's a Papers, Please short film. Eurogamer (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Papers,_Please&oldid=41724932