Pinus bungeana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сосна Бунге
Lacebark pine of Susong-dong.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Вид: Pinus bungeana
Біноміальна назва
Pinus bungeana
Zucc. ex Endl.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pinus bungeana
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pinus bungeana
EOL logo.svg EOL: 1034866
IPNI: 262822-1
ITIS logo.svg ITIS: 822550
IUCN logo.svg МСОП: 39602

Pinus bungeana (укр.Сосна Бунге.англ.Lacebark Pine.кит.白皮松) це вид сосни роду сосна родини соснових. Сосна родом з північно-східного[1] і центрального Китаю.

Рослина невибаглива до ґрунтів, посухостійка, світлолюбна і досить теплолюбна, ідеально для масових посадок в південних регіонах, в зоні Середньої смуги рекомендується проводити посадки в захищеному від вітру місці, найкраще з південної сторони; укриття на зиму покривним матеріалом, особливо молодих сосен. Розмножують насінням. Посів проводять восени або навесні після 2-3-місячної стратифікації у вологому субстраті в холодильнику. Використовують в одиночних і групових посадках.

Опис[ред. | ред. код]

Pinus bungeana

Дерево 24-30 м у висоту (найбільша висота). Кора на молодих дерев гладка, сіра, зі старістю стає крейдяно-біла (плямиста). Молоді пагони гладкі, сірувато-зелені. Бруньки взимку веретеноподібні, досягають майже 12 мм в довготу, не смолисті, що складаються з червонувато-коричневими лусочками. Хвоїнки зібрані по три в пучку які ледве доживають до трьох-чотирьох років. Насіння коротке, слабенько прикріплене до крил. Це нагадує Pinus gerardiana, від якого він відрізняється меншим конусом і жорсткими листками. Шишки світло-бурі, смолисті, утворюються поодиноко або по 2, розміром 5-6 х 4-5 см, з відігнутими назад колючками у лусочок (щитків).

Поширення[ред. | ред. код]

Країни зростання: Китай (провінції: Ганьсу, Хебей, Хенань, Хубей, Шаньси, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань).

Точніший опис поширення[ред. | ред. код]

Китай: на південному Ганьсу, на півдні провінції Хебей, на заході провінції Хенань, Хубей (Бадун Сіань), Шеньсі, західий Шаньдун, Шаньсі, півночі провінції Сичуань. Дистрибутив заснований на відображення гербарію, в основному в Пекіні, які ми вважаємо були отримані з дерев, що ростуть в дикій природі. Інші джерела згадують широке поширення, але, здається, включають посадили зразків, а також. Цей вид дуже декоративним (кора є привабливою) і був посаджений у фундаменти храму і т.д. протягом багатьох століть..

Етноботаніка[ред. | ред. код]

У Кореї вони використовуються для пиломатеріалів і їх насіння і олію вживають у їжу.[2]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. На сайті www.bluebellnursery.com
  2. На сайті www.conifers.org

Література[ред. | ред. код]

  • Nicholson, R. 1988. Pinus bungeana—A Ghostly Pine. Arnoldia 48(2): 32-38. Англ.
  • Хвойные растения в вашем саду / М. С. Александрова, П. В. Александров — Ростов н/Д.: Феникс, 2005. — 160 с., [8 л.ил.] — (Дом моей мечты) ISBN 5-222-06441-7 (рос.).

Джерела[ред. | ред. код]