Рутові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Rutaceae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рутові
Рута зимова.
Загальний вигляд квітучої рослини.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Juss., 1789
Роди

Див. текст
Повний список у статті — Роди родини Рутові

Вікісховище: Rutaceae

Рутові (Rutaceae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин ряду сапіндоцвіті (Sapindales). Найважливіше для людини значення мають представники роду цитрус (Citrus) — лимони, апельсини, мандарини та інші види.

Більшість з рослин, що належать сюди — дерева (наприклад, лимонні, апельсинове дерево), чагарники, зрідка трави (наприклад, Рута (Ruta), Ясенець (Dictamnus). Рослини ці пахучі, багато з них з ароматним запахом, від маслянистих залозок лізогенного походження.

Синоніми[ред. | ред. код]

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Представники родини досить поширені у тропіках, субтропіках та частково у тепло-помірних областях обох півкуль. Більшість видів росте у посушливих районах Австралії і в Південній Африці.

Ясенець білий.
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Листя просте, розсічене або складне, у більшості випадків голе, поцятковане по всій поверхні прозорими залозками, або облямоване ними лише по краю; на стеблі розташування листя здебільшого чергове, рідко — супротивне. Прилистки розвинені лише у небагатьох представників.

Квітки дуже різні, дрібні та зеленуваті, частіше яскраві, зібрані у різні суцвіття. Квітка у більшості представників правильна, лише у ясенця неправильна, двостатева, зрідка внаслідок недорозвинення частин одностатевих. У всіх колах здебільшого по 4–5 членів, рідко по 3–6 або 8. Чашечка складається з вільних або зрощених листків. Пелюстки віночка також іноді зрощені. Тичинки зазвичай вдвічі більші від пелюсток, здебільшого вони обдиплостемонні, рідко диплостемонні; часто протипелюсткові тичинки перетворюються в стамінодії, або зовсім зникають; зрідка тичинок втричі-учетверо більше пелюсток, а іноді їх дуже багато, у цих випадках вони походять, ймовірно, від розщеплення небагатьох первинних; у деяких форм плідних тичинок лише 2–3, а інші перетворені на стамінодії. Між тичинками та маточками розвивається округлий, подушкоподібний, або чашоподібний, хвилястий, або зубчастий диск, нерідко навіть сидить на більш-менш довгому гінофорі. Плодолистків різна кількість: 4–5, рідко 3–1, ще рідше від 6 і більше; при своїй основі вони часто вільні, але з'єднані стовпчиками та приймочками, нерідко і цілком з'єднані, так що утворюють одну маточку, з багатогніздною, рідко з одногніздною зав'яззю; гнізда багатосім'яні, двосім'яні та навіть односім'яні. Маточка більшою частиною основна або бічна; приймочка голівчаста або лопатева.

Плід — або збірний, складається з мішечків, або коробочка, або кістянка. Насіння подовжене або ниркоподібне, безбілкове або білкове. Зародок достатньо великий, прямий або зігнутий.

Значення та застосування[ред. | ред. код]

Представники роду Цитрус культивуються людиною з давніх часів, соковиті плоди містять велику кількість вітамінів, вживаються в їжу як свіжі плоди, так і соки на їх основі. Так само використовуються плоди кумквати, рослини з роду Fortunella.

Деякі види можуть використовуватися як пряності, найвідоміша Рута запашна (Ruta graveolens). У далекосхідній (китайська, корейська, непальська, японська, індонезійська) та західноафриканській кухнях представники роду Zanthoxylum застосовуються замість гострого перцю.

Багато видів родини використовуються у медицині як лікарські рослини.

Багато рутових служать джерелом деревини — Сатинове дерево (Chloroxylon swietenia), Фагара крупнолисна та деякі види роду Фліндерсом (Flindersia). Деревина Фагари крилоподібної належить до так званих «залізних дерев».

Є серед рутових і декоративні рослини.

Систематика[ред. | ред. код]

Історичні класифікації[ред. | ред. код]

1862 року вийшов перший том «Genera plantarum» англійських ботаніків Джорджа Бентама та Вільяма Гуккера, у якому ця велика родина ділилася на дві серії та сім триб; Адольф Енглер (див. «Natürliche Pflanzenfamilien», III, 4) розділив його на шість підродин і 25 триб. Підродини такі:

  • Rutoideae (плодолистків здебільшого 4–5, рідко 3–1 — багато, листя і кора з маслянистими мезогенними залозками; сюди належать 17 триб);
  • Dictylomoideae (мезогенних залозок немає; дерева Південної Америки);
  • Flindersioideae (плодолистків 5–3, зрощених разом; плід — коробочка; дерева і кущі Індії та Малайських островів);
  • Tpathelioideae (три зрощених плодолистки; плід — кістянка; вест-індські рослини);
  • Toddalioideae (5–2 зрощених плодолистки; тропічні рослини);
  • Aurantioideae (плід — ягода; сюди належать лимон, апельсин тощо).

Сучасна класифікація[ред. | ред. код]

Останнім часом родину розділяють на 6 підродин[1]:

* Триба Citreae — охоплює 39 родів
* Триба Clauseneae — охоплює 4 роди
  • Підродина Dictyolomatoideae — охоплює 1 рід
  • Підродина Flindersioideae — охоплює 1 рід
  • Підродина Rutoideae — охоплює 6 родів
  • Підродина Spathelioideae — охоплює 6 родів
  • Підродина Toddalioideae — охоплює 113 родів, з них 52 роди включаються безпосередньо до родини
* Триба Boronieae — охоплює 18 родів
* Триба Cusparieae — охоплює 32 роди
* Триба Diosmeae — охоплює 11 родів

Представники[ред. | ред. код]

Родина охоплює понад 170 родів[1], деякі з них:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б За даними сайту GRIN (див. картку рослини). Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 11 липня 2013. 
  2. За даними сайту GRIN.

Література[ред. | ред. код]