STS-99
| STS-99 (97-й політ шатлів, 14-й політ «Індевора») | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Індевор OV-105 | ||||
| Тип космічного корабля | спейс-шатл | ||||
| Екіпаж | 6 | ||||
| Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
| Дата запуску | 11 лютого 2000 17:43 UTC | ||||
| Місце посадки | Кеннеді Runway 33 | ||||
| Дата посадки | 22 лютого 2000 23:23 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 11 діб 5 годин 39 хвилин | ||||
| Апогей | 242 км | ||||
| Перигей | 224 км | ||||
| Орбітальний період | 89,2 | ||||
| Нахил орбіти | 57,0 градусів | ||||
| Пройдено відстань | 6 540 000 км | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
STS-99 — космічний політ шатла «Індевор» за програмою «Спейс Шаттл» (97-й політ програми і 14-й політ «Індевора». Основним завданням була радіолокаційна зйомка поверхні Землі.
9 червень 1997 року планувався політ STS-99 за програмою збірки Міжнародної космічної станції (МКС) як МКС-6А, проте згодом цей політ отримав позначення STS-100
(НАСА)Кевін Крегель (4)[1] — командир.- (НАСА)Домінік Горі (2) — пілот.
(ЄКА) Ґергард Тіле (1) — фахівець польоту − 1.- (НАСА)Джанет Каванді (2) — фахівець польоту − 2 бортінженер.
- (НАСА)Дженіс Восс (5) — фахівець польоту − 3 керівник робіт з корисним навантаженням.
(JAXA) Мамору Морі (2) — фахівець польоту − 4.
- Маса апарата
- При старті — 116 376 кг
- При посадці — 102 63 кг
- Вантажопідйомність — 13 154 кг
- Нахил орбіти — 57,0°
- Період звернення — 89,2 хв
- Перигей — 224 км
- Апогей — 242 км.
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Головним завданням польоту STS-99 було виконання програми «Радіолокаційна топографічна місія шаттла» або «SRTM» Шаттл Радар Топографія місії — радарної топографічної зйомки поверхні Землі. Саме тому співзамовниками польоту є Управління наук про Землю (НАСА) і Національне картографічне агентство Міністерства оборони США. Отримана завдяки зйомці інформація призначена для використання в наукових і цивільних додатках (проте, в першу чергу у інтересах військових). Крім НАСА і МО США, в проекті брали участь Німецький аерокосмічний центр (DLR) і Італійське космічне агентство (ASI).
Хоча перша радіолокаційна зйомка з борту шаттла була вперше проведена в листопаді 1981 року (STS-2), детальна зйомка охоплювала всього близько 30 % суші. В 1995 році Лабораторія реактивного руху (ЛРД або JPL, від англ. Jet Propulsion Laboratory) запропонували картографічне управління Міністерства оборони профінансувати спільно ще одну радіолокаційну місію. «ЛРД» найнялися провести інтерферометричну зйомку і побудувати високоточну цифрову карту рельєфу для 80 % земної суші з дозволом 30 метрів. Даний проєкт отримав назву «SRTM». МО США могли використовувати спеціалізовані супутники і отримати дозвіл в межах 10-20 м, однак варіант з шатлом НАСА обходився на третину дешевше і в більш короткі терміни. 8 липня 1996 року НАСА і МО США уклали угоду, і в серпні почалася реалізація проєкту.
Радіолокаційний комплекс SRTM має загальну масу 13 600 кілограм і включає в себе два інтерферометричних радіолокатора з синтезом апертури. Сама система складається з трьох компонентів: основний антени у вантажному відсіку шаттла, розсувний ферми «ADAM» (англ. Здатний розгортанню копання що щогли) і розташованої на її кінці зовнішньої антени. «ADAM» має 87 60,95 секцій та загальну довжину метрів, на 2000 рік вона була найбільш довгою жорсткою конструкцією, виведеною в космосу.
STS-99 Емблема розроблена самими членами екіпажу. На ній зображено фрагмент Землі без хмарного шару, який ілюструє роботу «SRTM», радар якої проникає через атмосферне покрив. Сітка меридіанів і паралелей на земній кулі підкреслює топографічний характер місії. Шаттл «Індевор» зображений в орбітальній конфігурації з розкритою 60-метровою фермою радара на тлі неба, повного зірок.
- ↑ (4) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу