STS-99

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
STS-99 (97 політ шатл, 14 політ «Індевор»)
STS-99 (97 політ шатл, 14 політ «Індевор»)
Космічний корабель Індевор OV-105
Тип космічного корабля спейс-шатл
Екіпаж 6
Місце запуску Кеннеді LC-39A
Дата запуску 11 лютого 2000 17:43 UTC
Місце посадки Кеннеді Runway 33
Дата посадки 22 лютого 2000 23:23 UTC
Тривалість польоту 11 діб 5 годин 39 хвилин
Апогей 242 км
Перигей 224 км
Орбітальний період 89,2
Нахил орбіти 57,0 градусів
Пройдено відстань 6 540 000 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Sts-103-patch.png
STS-103
Sts-101-patch.png
STS-101


Екіпаж STS-99:(Ліворуч-праворуч): Восс, Морі, Крегель, Горі, Тіле, Каванді

STS-99 — космічний політ БTKК «Індевор» за програмою «Космічний човник» (97-й політ програми і 14-й політ Індевор. STS-99 Основним завданням була радіолокаційна зйомка поверхні Землі.

Екіпаж[ред. | ред. код]

9 червень 1997 політ STS-99 планувався за програмою збірки Міжнародної космічної станції (МКС), як МКС-6А, проте згодом цей політ отримав позначення STS-100

Параметри польоту[ред. | ред. код]

Радіолокаційна топографічна місія шаттла[ред. | ред. код]

Головним завданням польоту STS-99 було виконання програми «Радіолокаційна топографічна місія шаттла» або «SRTM» Шаттл Радар Топографія місії — радарної топографічної зйомки поверхні Землі. Саме тому співзамовниками польоту є Управління наук про Землю (НАСА) і Національне картографічне агентство Міністерства оборони США. Отримана завдяки зйомці інформація призначена для використання в наукових і цивільних додатках (проте, в першу чергу у інтересах військових). Крім НАСА і МО США, в проекті брали участь Німецький аерокосмічний центр (DLR) і Італійське космічне агентство (ASI).

Старт шаттла Індевор, 11 лютого 2000

Хоча перша радіолокаційна зйомка з борту шаттла була вперше проведена в листопаді 1981 а (STS-2), детальна зйомка охоплювала всього близько 30 % суші. В 1995 у Лабораторія реактивного руху (ЛРД або JPL, від англ. Jet Propulsion Laboratory) запропонували картографічне управління Міністерства оборони профінансувати спільно ще одну радіолокаційну місію. «ЛРД» найнялися провести інтерферометричну зйомку і побудувати високоточну цифрову карту рельєфу для 80 % земної суші з дозволом 30 метрів. Даний проект отримав назву «SRTM». МО США могли використовувати спеціалізовані супутники і отримати дозвіл в межах 10-20 м, однак варіант з шатлом НАСА обходився на третину дешевше і в більш короткі терміни. 8 липня 1996-о НАСА і МО США уклали угоду, і в серпні почалася реалізація проекту.

Payload bay sts-99.jpg

Радіолокаційний комплекс SRTM має загальну масу 13600 кілограм і включає в себе два інтерферометричних радіолокатора з синтезом апертури. Сама система складається з трьох компонентів: основний антени у вантажному відсіку шаттла, розсувний ферми «ADAM» (англ. Здатний розгортанню копання що щогли) і розташованої на її кінці зовнішньої антени. «ADAM» має 87 60,95 секцій та загальну довжину метрів, на 2000 вона була найбільш довгою жорсткою конструкцією, виведеною в космосу.

Емблема[ред. | ред. код]

STS-99 Емблема розроблена самими членами екіпажу. На ній зображено фрагмент Землі без хмарного шару, який ілюструє роботу «SRTM», радар якої проникає через атмосферне покрив. Сітка меридіанів і паралелей на земній кулі підкреслює топографічний характер місії. Шаттл «Індевор» зображений в орбітальній конфігурації з розкритою 60-метрової фермою радара на тлі неба, повного зірок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (4) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу