Salma Ya Salama
| «Salma Ya Salama» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Даліда і Сайєд Дарвіш | ||||
| з альбому Salma Ya Salama[d] | ||||
| Випущено | 1977 | |||
| Мова | арабська | |||
| Автор слів | Баді Хайрі | |||
| Композитор | Сайєд Дарвіш | |||
|
| ||||
Salma Yā Salāma (араб. سالمة يا سلامة) — єгипетська пісня[1].
Історія[ред. | ред. код]
Її написав 1919 року єгипетський композитор Саєд Дарвіш на вірші єгипетського поета Баді Хайрі для п'єси Qulu lu. Пісня стала однією з тих, що змінили Велику Британію під час її колоніального панування над Єгиптом та сприяла розвитку зародків нової національної музики, оскільки вірші були присвячені простому народу, а не еліті[2]. Інша назва пісні аль-Умал ва аль-Султа - "Робітники та британська влада". У ній співається про людську ностальгію за батьківщиною, про насолоду життям і в багатстві, і в бідності, про визначні якості людини на війні та у мирний час.
У 1979 композитор Халім Ель-Дабх[en] написав музичний твір на замовлення групи з Анн-Арбора до їхньої подорожі Єгиптом. В основу покладено сільську народну пісню, в якій герої, повертаючись додому, оспівували свої ніжні почуття до їхніх улюблених жінок, яких вони змушені залишити для того, щоб зробити будівельні роботи для інших людей. Слово «Salma» звернене з вітанням до рідного дому, до якого щасливо повертаються мандрівники, а «Salama» означає заклик до миру та процвітання в ньому. Весь зміст пісні зводиться до такого: «Ми пішли і ми повернемося назад. Ми повернемось у доброму здоров'ї та до улюблених жінок, які зустрінуть нас у саду»[3].
Виконавці[ред. | ред. код]
Даліда[ред. | ред. код]
Французька співачка Даліда в березні 1977 представила свою версію пісні, виконавши її на єгипетською арабською та французькою мовою, де йшлося про людину, що блукає пустелею і бачить міраж райського саду (джаннат).
У липні 1976 записано однойменний альбом Salma ya salama[en] з титульною та іншими піснями. Пісня стала одним з перших хітів етнічної музики, записаної п'ятьма мовами (єгипетською арабською, французькою, німецькою, італійською та іспанською). Пісня мала оглушливий успіх за межами арабського світу[4].
Вінілові сингли вийшли на Sonopresse[en] у двох записах — французькою (IS 45730), що містить також Ti amo Умберто Тоцці, і єгипетською (IS 45731), що містить інструментальну версію.
У 1978 Даліда підписала договір з Carrere Records[en], вийшов третій запис (CA 49354).
Ремікси[ред. | ред. код]
У 1995 Лейбл звукозапису Orlando[en] випустив дві реміксові версії пісні — одна була включена до альбому Comme si j'étais là... єгипетською арабською та французькою мовою. Через рік ремікс пісні увійшов до альбому L'an 2005 і був записаний окремим синглом, ставши в травні 1997 срібним, увійшовши в Top 20 chart. З цієї нагоди зняли відеокліп.
Інші[ред. | ред. код]
Протягом XX століття пісня неодноразово виконувалася та перероблялася багатьма співаками[1]. Її виконували Варвара, Гайфа Вагбі, Іштар, Шантал Шаманді[en], Жан-Мішель Жарр, Зійнет Салі, Крум[en] спільно з Мирославом Костадіновим, дует «Twins» (на Нова хвиля 2011), Маленькі співаки дерев'яного хреста[5]. Крім того, існують ремейки, виконані Атиллой Ташем[en] (як Sallana Sallana, що увійшла в 1998 в його перший альбом Kırmızılım) та Філіпом Кіркоровим («Салма»).
У 1996 пісня використовувалася як саундтрек у фільмі «Вечірній прикид[en]» Габріеля Агіона.
У Єгипті приспів «Salma ya salama, Ruhna we gayna bil-salama» став невіддільною частиною місцевої культури повсякденності (наприклад, її співають єгипетські школярі, що повертаються додому після шкільної екскурсії)[1].
Виконувалася стороною під час історичного візиту Анвара Садата до Єрусалиму в листопаді 1977, що поклав кінець війні між Єгиптом та Ізраїлем[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Fahmy, 2011, с. 205.
- ↑ Khalil, 2011, с. 528.
- ↑ Seachrist, 2003, с. 132.
- ↑ а б McKinney, 2013, с. 31.
- ↑ Salma Ya Salama - PCCB (фр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 листопада 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Fahmy Z. Ordinary Egyptians: Creating the Modern Nation Through Popular Culture. — Stanford : Stanford University Press, 2011. — 244 p.
- Khalil J. F. Vernacular Poetry Audiotapes in the Arab World // Encyclopedia of Social Movement Media / Ed. John D. H. Downing[en]. — SAGE Publishing, 2011. — P. 527—528.
- McKinney M. La France Arabe // Post-Colonial Cultures in France / Eds. Alec Hargreaves, Mark McKinney. — Routledge, 2013. — 320 p.
- Seachrist D. A. The Musical World of Halim El-Dabh. — Kent State University Press[en], 2003. — 274 p.
- Silverman J.[en]. Immigrant Songbook. — Mel Bay Publications, 2012. — P. 90—91.