Міраж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різні види міражів, зафіксовані на островах Фараллон

Міраж (фр. mirage від лат. mirare — приблизний переклад: «поглянь на дивовижу») або марево — явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їхньому дійсному положенні, з'являються також їхні уявні зображення, які є результатом внутрішнього відбиття в атмосфері.

Існують регіони, де міражі через особливості рельєфу і циркуляції повітря спостерігаються частіше, ніж в інших місцях, перш за все в пустелях.

Механізм утворення[ред.ред. код]

Схема утворення міражів різних видів

Утворення міражів пояснюється тим, що світло заломлюється при переході з одного середовища в інше, в тому числі при переході з більш щільного холодного шару повітря до більш розрідженого теплого. Для утворення міражу в природі обов'язковою умовою є чисте небо і яскраве освітлення від сонця або місяця.

Перші наукові пояснення явища пов'язані з єгипетським (1799 р.) походом Наполеона Бонапарта. Було зафіксовано, що вдень, коли сонце починало зігрівати земну поверхню, вона починала здаватися затопленою, а села вигладали острівцями серед безмежного озера. Під кожним з них видно було його дзеркальне відображення, а доповнювало ілюзію відображення небосхилу.

Один з учасників експедиції, Гаспар Монж, припустив, що при відсутності вітру шар повітря біля поверхні землі сильно прогрівається. Його температура різко, часом до 30 градусів на сантиметр, падає в міру віддалення від землі. Але чим вища температура, тим менший показник заломлення повітря, таким чином біля самої землі повітря заломлює світло слабкіше, ніж на висоті в кілька сантиметрів від неї. Через це світло в повітрі поширюється не прямолінійно, а за кривою лінією.

Як зауважив Яків Перельман, для утворення міража промінь світла повинен входити у повітряні шари дуже полого[1].

Класифікація[ред.ред. код]

Нижній міраж (сприймається як дзеркальна гладінь води) в Аравійській пустелі

Марево ділять на нижнє, видиме під об'єктом, верхнє — над об'єктом, і бічне. Поєднання кількох видів зветься фата-моргана. Як особливі види виділяються нічні міражі та особливо відомі, наприклад, летючий голландець.

Нижній міраж[ред.ред. код]

Спостерігається при дуже великому вертикальному градієнті температури (зниженні її з висотою) над перегрітою рівною поверхнею, часто пустелею або асфальтованою дорогою. Сонячні промені нагрівають поверхню, від якої нагрівається нижній шар повітря. Він у свою чергу спрямовується вгору, замінюючись новим, який нагрівається і так само прямує вгору. Світлові промені завжди викривляються від теплих шарів у бік холодніших.

Зображення неба за нижнього міража створює ілюзію води на поверхні. Тому дорога, що йде в далину в спекотній літній день здається мокрою.

Верхній міраж[ред.ред. код]

Верхній міраж далекого берега над поверхнею води

Верхній міраж або міраж дальнього виду спостерігається над холодною земною поверхнею при інверсійному розподілі температури (температура повітря зростає з підвищенням висоти). Промені світла, що йдуть від предметів на Землі, дугоподібно викривляються і повертаються вниз. За таких умов можна побачити те, що знаходиться за горизонтом. Зображення може бути перевернутим і сприйматися як зависле в повітрі. Нерідко такі міражі бувають подвійними, коли одночасно спостерігаються пряме і перевернуте зображення.

Верхній міраж трапляється в цілому рідше, ніж нижній, але найчастіше буває більш стабільними, оскільки холодне повітря не має тенденції рухатися вгору, а тепле — вниз.

Бічний міраж[ред.ред. код]

Цей вид міражів виникає, коли шари повітря однакової щільності розташовуються в атмосфері не горизонтально, а похило чи вертикально. Такі умови можуть створюватися біля нагрітих стін, скель.

Фата-моргана[ред.ред. код]

Фата-моргана в пустелі

Фата-моргана — оптичне явище в атмосфері, що складається з декількох форм міражів. При цьому віддалені предмети видно багаторазово і з різноманітними спотвореннями, змінами розміру. Для виникнення міражу такого виду залежність температури від висоти повинна бути нелінійною, температура місцями то зростає з висотою, то зменшується[1].

Свою назву цей вид міражів отримав від міфічної чаклунки Моргани, яка обманювала мандрівників примарними видіннями.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перельман, Яков (2015-08-30). Физика на каждом шагу (ru). Litres. ISBN 9785457211520. 

Посилання[ред.ред. код]