Sibbaldianthe orientalis
| Sibbaldianthe orientalis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Sibbaldianthe |
| Вид: | S. orientalis
|
| Біноміальна назва | |
| Sibbaldianthe orientalis (Juz. ex Soják) Mosyakin & Shiyan
| |
Sibbaldianthe orientalis — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 5–30 см заввишки. Листки перисті, з 2–7(15) парами довгастих листочків, з них верхня пара бічних і кінцевий на верхівці 2-надрізані, листочки притиснуті волосисті чи голі, краї загнуті. Суцвіття кінцеві. Чашолистки 4–6 мм. Пелюстки жовті, обернено-яйцеподібні, 5–8 мм завдовжки, цілісні. У молодості сім'янки запушені біля місця прикріплення біля основи, у зрілості стають голими[1][2].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширення: сх. Румунія, Росія, Сибір, Монголія, Північний Кавказ, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Туреччина, Пакистан, пн.-зх. Індія, Непал; інтродукція: Білорусь[3][4].
Населяє гірський степ, зазвичай росте біля води[2].
В Україні росте на сухих кам'янистих і глинистих схилах, пісках і покладах — у донецькому лісостепу (на півд. ч.), степу (на півдні та в Криму)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 164.
- ↑ а б Sibbaldianthe orientalis. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 03.05.2023. (англ.)
- ↑ Sibbaldianthe orientalis. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 03.05.2023. (англ.)
- ↑ Sibbaldianthe orientalis. Catalogue of Life. Процитовано 03.05.2023. (англ.)
| ||||||||