Tears for Fears

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tears for Fears, 2008 рік

Tears for Fears (укр. Сльози від страхів) — британський рок-гурт, створений у 1981 році Роландом Орзабалом і Куртом Смітом. Після розпаду їхнього першого колективу Graduate, гурт грає в стилях синтіпоп, нова хвиля і альтернативний рок. Спочатку дует зараховували до нової хвилі, проте вони досить швидко відійшли від цього стилю і досягли великого комерційного успіху як у Великій Британії, так і за її межами.

Дебютний альбом гурту "The Hurting" очолив UK Albums Chart, і швидко став платиновим. Другий альбом "Songs from Big Chair" повторив успіх попередника і очолив американський чарт Billboard 200. Наступні альбоми гурту вже не змогли повторити успіх попередніх двох, але продавалися непогано і популярність Tears for Fears зберігалася. Найбільш відомими хітами колективу залишаються пісні «Everybody Wants to Rule the World», «Head over Heels», «Mad World», «Pale Shelter» «Woman in Chains» і «Shout».

Назву дуету було взято з улюбленої обома виконавцями книги Артура Янова «Первісний крик» («Primal Scream») з психотерапії та психоаналізу. Янов розглядав сльози як заміну почуттю страху, що оволодіває людиною («Tears as a replacement for fears»).

Історія гурту[ред.ред. код]

Орзабал і Сміт познайомилися ще в підлітковому віці, живучи в місті Бат (графство Сомерсет).Виступаючи сесійними музикантами для групи Neon, вони тут вперше познайомилися з Манні Еліасом, майбутнім барабанщиком "Tears For Fears". Першим професійним дебютним проектом Сміта та Орзабала став гурт «Graduate», вплив на який мали «The Jam» та Елвіс Костлелло. У 1980 році «Graduate» випустили альбом "Acting My Age" (укр. Відповідно до віку), та сингл "Elvis Should Play Ska" (маючи на увазі Елвіса Костелло, а не Преслі). Дебютний альбом хоч і не потрапив в Top 100 Великої Британії, показав хороші результати в Іспанії і Голландії.

У 1981 році Орзабал і Сміт зацікавилися іншими сучасними на той час виконавцями, такими як Talking Heads , Пітер Габріель і Brian Eno, тоді вони відокремилися від «Graduate» і створили нову групу, назвавши її The History of Headaches (укр. Історія головних болів), і майже відразу ж перейменувались в Tears For Fears. Назва групи була натхненна первинною терапією, розробленою американським психологом Артуром Янов, який отримав величезну публічність після того, як Джон Леннон став пацієнтом Янова в 1970 році. Багато пісень у перших двох альбомах були пов'язані з первинною терапією, включаючи пісню "Ideas as Opiates", яка була розділом книги Янова "Ув'язнені боллю". В інтерв'ю 2004 року для VH1 Великої Британії Орзабал і Сміт сказали, що коли вони нарешті зустрілися з Яновим у середині 1980-х років, вони розчарувалися, з'ясувавши для себе, що він став цілковитим ,так би мовити , «Голлівудом», і хотів, щоб група написала для нього музичну композицію.

З самого початку вони вирішили, що тільки вони будуть складати ядро ​​гурту, а для завершення картини будуть запрошувати різних музикантів. В цей час вони познайомилися з місцевим музикантом Ієном Стенлі, який запропонував їм вільно використовувати свою "8-track" студію. Стенлі почав працювати з дуетом як власний клавішник. В 1981 році "Tears For Fears" підписали контракт з студією звукозапису Phonogram Records. Перший сингл "Suffer the Children" (продюсований Девідом Лордом) був випущений на цьому лейблі в листопаді 1981 року, після чого в березні 1982 року вийшло в світ перше видання "Pale Shelter" (продюсер Майк Ховлет), хоча, по великому рахунку, жоден з цих релізів не був успішним.

The Hurting та перші міжнародні успіхи (1982-1983)

Група досягла свого першого вагомого успіху завдяки третьому синглу "Mad World", який утримував позицію №3 у Великій Британії в листопаді 1982 року. Їх перший альбом "The Hurting" був випущений в березні 1983 року. Для роботи над цим альбомом клавішник і композитор Ян Стенлі та ударник Манн Еліас вважалися повноправними членами групи, хоча лише Сміт та Орзабал, по великому рахунку, були публічним обличчям групи.

Альбом, продюсований Крісом Хьюзом та Росом Куллом, демонстрував пісні на основі гри гітари та синтезатора з текстами, що відображали гірке дитинство Орзабала. The Hurting може розглядатися як єдиний справжній концептуальний альбом Tears for Fears, оскільки практично кожна пісня характеризувала емоційну тривогу автора та так звану "первинну терапію крику". А сам альбом мав величезний успіх на протязі 65 тижнів у Великій Британії, де він досяг позиції № 1 і набув статус платинового. Він також знаходився в першій двадцятці в кількох інших країнах і призвів до визнання синглів "Mad World" (5 кращих хітів на Філіппінах та Південній Африці), "Change" (40 кращих хітів в Австралії, Канаді, Ірландії, Ізраїлі, Італії, Нідерландах, Філіппінах, Польщі та Південній Африці, а також став їх першим синглом, який потрапив до "Billboard Hot 100" США) , оновленої версії "Pale Shelter" (10 найкращих хітів на Філіппінах) міжнародними хітами. Всі три ці сингли досягли Top 5 у Великій Британії.

Наприкінці 1983 року група випустила новий, трохи більш експериментальний сингл "The Way You Are", призначенням якого був підігрів прихильників в перерві між випусками альбомів, а саме в той час, коли вони працювали над другим своїм альбомом. Сингл попав в "топ 30" хітів у Великій Британії, але так і не наблизився до успіху трьох попередніх хітів, навіть незважаючи на національний концертний тур групи в грудні того ж року. Цей сингл,завдяки своїй експериментальності та запрограмованих ритмів, став дещо іншим та мав значний відхід від попереднього музичного стилю "Tears for Fears". В супроводі до їхнього B-sides альбому 1996 року "Saturnine Martial & Lunatic" вони писали, що "це був саме той час, коли ми здійснили зміни у напрямку написання власної музики ", хоча дещо експериментальний стиль створення синглів продовжував відображатись і в майбутніх B- sides альбомах.


Дискографія[ред.ред. код]

  • «The Hurting» ( Страждання ) — (1983, Mercury) № 1у Великій Британії, № 73 в США, № 21 в Нідерландах
  • «Songs from the Big Chair» — (1985, Mercury) № 2 у Великій Британії, № 1в США, № 1в Німеччині, № 2 в Нідерландах, № 5 в Швейцарії
  • «The Seeds of Love» ( Насіння любові ) — (1989, Fontana) № 1 у Великій Британії, № 8 в США, № 2 в Нідерландах, № 8 в Швейцарії
  • «Tears Roll Down (Greatest Hits 82-92)» ( Сльози капають (Найбільші хіти з 1982 по 1992 роки) ) — (1992, Fontana) № 2 у Великій Британії, № 53 у США, № 7 в Німеччині, № 15 в Нідерландах, № 14 в Швейцарії
  • «Elemental» ( Стихійний ) — (1993, Mercury)
  • «Raoul and the Kings of Spain» ( Рауль і королі Іспанії ) — (1995, Epic) № 41 у Великій Британії, № 79 в США, № 88 у Німеччині, № 50 в Нідерландах, № 42 в Швейцарії
  • «Saturnine Martial & Lunatic» () — (1996, Mercury)
  • «Everybody Loves a Happy Ending» ( Усі люблять щасливий кінець ) — (2004, New Door/2005, Gut Records) № 45 у Великій Британії (2005), № 46 в США, № 28 у Франції (2005), № 35 в Німеччині (2005), № 48 в Швейцарії (2005)

Посилання[ред.ред. код]