VX (хімічна зброя)
| VX | |
|---|---|
| |
| |
| Систематична назва | S-2-диізопропіламіноетиловий, О-етиловий ефір метилтіофосфонової кислоти |
| Інші назви | Ві Газ, Ві Екс |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | VX, ЕА 1701 |
| Номер CAS | [http://www.commonchemistry.org/ChemicalDetail.aspx?ref=50782-69-9 50782-69-9 50782-69-9] |
| PubChem | 39793 |
| Назва MeSH | VX |
| ChEBI | 136185 |
| RTECS | TB1090000 |
| SMILES | O=P(C)(OCC)SCCN(C(C)C)C(C)C |
| InChI | InChI=1S/C11H26NO2PS/c1-7-14-15(6,13)16-9-8-12(10(2)3)11(4)5/h10-11H,7-9H2,1-6H3 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C11H26NO2PS |
| Молярна маса | 267,368401 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвна густа рідина |
| Густина | 1,00083 г/мл |
| Тпл | -50 °C, 223 K, -58 °F |
| Ткип | 298 °C, 571 K, 568 °F |
| Розчинність (вода) | добра |
| Небезпеки | |
| NFPA 704 |
 1
4
1
|
| Температура спалаху | 159 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
VX (ві-газ, Ві-Екс, речовина групи F (Швеція), речовина групи А (Франція), BRN 1949015, CCRIS 3351, EA 1701, (±)-S-(2-(біс(1-метилетил)аміно)етил) O-етил метилфосфонотіоат, HSDB 6459, Tx 60, О-етил-S-2-диізопропіламіноетилметилфосфонат) — бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії, одна з найтоксичніших коли-небудь синтезованих, найвідоміша з V-серії агентів.
Газ VX належить до числа найтоксичніших речовин, що застосовують у хімічній зброї. З'явився у 1950-і роки внаслідок помилки при розробці пестицидів. Речовина була створена в 1955 році у Великій Британії, вона не має кольору і запаху, і може вироблятися в формі рідини, аерозолю або крему. Після її потрапляння до організму у великих дозах смерть настає приблизно за 15 хвилин.
Входить до арсеналів США та Росії. Маркування боєприпасів в армії США — три зелені кільця та надпис VX-GAS.
У 1993 році, в результаті підписання Конвенції про хімічну зброю, використання VX як хімічної зброї було заборонено. Його включили до списку 1, котрий регламентує виробництво та обіг небезпечних речовин.[1]
У 1952 році над вивченням класу складних органофосфатів одночасно працювали кілька дослідників. Доктор Ларс-Ерік Таммелін трудився над цією темою для Шведського дослідницького інституту захисту, і зі зрозумілих причин його роботи не публікувалися. Дж. Ф. Ньюман і Ранажіт Гош, хіміки дослідної лабораторії захисту полів компанії Imperial Chemical Industries, так само працювали в цьому напрямку і виявили високу ефективність речовин класу складних органофосфатів як пестицидів.
У 1954 році одну з речовин цього класу ICI випустила на ринок під торговою назвою Amiton, але продукт був тут же відкликаний через високу токсичність. Токсичність Амітона не залишилася непоміченою військовими, і зразки речовин були відправлені у дослідний парк Портон-Даун, Велика Британія. По завершенні дослідження ряд речовин цього класу склав нову групу нервово-паралітичних отруйних речовин — V-агенти, Амітон же отримав назву VG.
У 1955 році, всього через рік після початку досліджень, був розроблений VX. Отриманий газ виявився в 300 разів більш токсичним ніж фосген (COCl2), що використовувався під час Першої світової війни. Хоча таке порівняння і не зовсім правильне, так як речовини відносяться до різних груп ОР. Незабаром VX був проданий США. Причини такого рішення залишаються неясними.
Заявки на патент VX були подані в 1962 році, а опубліковані тільки в лютому 1974 року.
Хімічно стійкий. Період напівгідролізу при pH=7 і температурі 25 °C становить 350 діб. Нуклеофільні реакції сильно уповільнені в порівнянні з зарином. З кислотами та галогеналкілами утворює тверді отруйні солі амонію, розчинні у воді, але не володіють шкірно-резорбтивними властивостями.
Безбарвна густа рідина (технічний продукт має забарвлення від жовтого до темно-коричневого). Не переганяється при атмосферному тиску. Гігроскопічний, частково розчинний у воді (5 % при 20 °C), добре розчинний в органічних розчинниках.
Отруйна речовина нервово-паралітичної дії.
Симптоми ураження: 1–2 хвилини — звуження зіниць; 2–4 хвилини — пітливість, слиновиділення; 5–10 хвилин — судоми, параліч і, спазми; 10–15 хвилин — смерть.
При дії через шкіру картина ураження в основному аналогічна інгаляційній. Відмінність у тому, що симптоми проявляються через деякий час (від декількох хвилин до декількох годин). При цьому з'являється м'язові скорочення в місці потрапляння ОР, потім судоми, м'язова слабкість і параліч.
Для людини LD50 нашкірно = 100 мкг/кг, перорально = 70 мкг/кг. LCt100 = 0,01 мг · хв/л, при цьому період прихованого дії становить 5–10 хвилин. Міоз настає при концентрації 0,0001 мг/л через 1 хвилину.
Має дуже високу шкірно-резорбтивну токсичність в порівнянні з іншими фосфоровмісними отруйними речовинами. Найчутливіші до дії VX шкіра обличчя і шиї. Симптоми при нашкірному надходження розвиваються через 1–24 години, проте, якщо VX потрапить на губи або пошкоджену шкіру дія проявляється дуже швидко. Першою ознакою при отруєнні через шкіру може бути не міоз, а дрібні скорочення м'язів у місці контакту з VX.
Токсична дія VX через шкіру може бути посилена речовинами, які самі по собі не токсичні, але здатні транспортувати отруту в організм. Найефективніші серед них диметилсульфоксид та N, N-диметиламід пальмітинової кислоти.
Заражає відкриті водойми на дуже тривалий період — до 6 міс. Основний бойовий стан — грубодисперсний аерозоль. Аерозолі VX заражають приземні шари повітря і поширюються за напрямком вітру на глибину від 5 до 20 км, вражають живу силу через органи дихання, відкриті ділянки шкіри і звичайне армійське обмундирування, а також заражають місцевість, озброєння, військову техніку та відкриті водойми. VX застосовується артилерією, авіацією, а також за допомогою хімічних фугасів. Озброєння та військова техніка, заражені краплями VX, становлять небезпеку влітку протягом 1–3 діб, взимку — 30–60 діб.
Стійкість VX на місцевості (шкірно-резорбтивна дія): влітку — від 7 до 15 діб, взимку — на весь період до настання тепла. Захист від VX: протигаз, загальновійськовий захисний комплект, герметизовані об'єкти бойової техніки та притулку.
У першу чергу необхідно видалити крапельний агент з уражених ділянок, а потім евакуювати потерпілого в незаражену зону. Після евакуації необхідно видалити залишки забруднення з шкіри, зняти заражений одяг і провести дегазацію. По можливості ці дії необхідно здійснити до всіх інших методів лікування.
У зоні ураження потерпілому необхідно надіти протигаз. При потраплянні аерозолю ОР на шкіру обличчя протигаз необхідно надівати тільки після обробки особи рідиною з ІПП.
При попаданні ОР на шкіру необхідно негайно обробити заражені місця за допомогою ІПП-8 або ІПП-10. При відсутності таких, змити ОР можна за допомогою побутового відбілювача і промити чистою водою. Також можливе використання інших, аналогічних військовим, засобів дегазації.
При попаданні ОР в шлунок необхідно викликати блювоту і по можливості промити шлунок 1 % розчином питної соди або чистою водою.
Уражені очі промити 2 % розчином питної соди або чистою водою.
Після видалення ОР з уражених ділянок, необхідно негайно ввести антидот. Як антидот використовуються: атропін, пралідоксім або діазепам. Антидот вводиться за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з індивідуальної аптечки (АІ-2). Якщо протягом 10 хв судоми не зняті, антидот вводиться повторно. Максимально припустиме введення 2-х доз антидоту. При перевищенні цього ліміту смерть настає від антидоту. У разі зупинки дихання здійснити штучне дихання.
Зрештою необхідно евакуювати потерпілого із зони зараження. Уражений особовий склад доставляється в підрозділи медичної служби в залежності від важкості ураження.
Речовина дегазується сильними окислювачами (наприклад, гіпохлоритами). Для дегазації обмундирування, зброї і техніки застосовується дихлороетан.
В лютому 2017 року зведений брат північнокорейського лідера Кім Чен Ина, Кім Чон Нам, був убитий у Малайзії. В міжнародному аеропорту «Куала-Лумпур» він був отруєний VX. У вбивстві брали участь дві жінки. Одна відвернула увагу Кім Чон Нама, а інша в цей час накинула йому на обличчя отруєну хустку. Кім Чон Нам помер в кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні[2][3].
Поліція затримала двох жінок із паспортами Індонезії і В'єтнаму, та 46-річного жителя Північної Кореї[3].
Серед підозрюваних також північнокорейський дипломат і співробітник авіакомпанії з КНДР[3].
Крім того, оголошені в розшук четверо чоловіків, яких підозрюють у причетності до цього вбивства, проте вони, імовірно, вже залишили Малайзію[3].
Одна із жінок, котра брала безпосередню участь в отруєнні також мала симптоми отруєння речовиною VX[4].
- ↑ Schedule 1. opcw.org. Organization for the Prohibition of Chemical Weapons. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 15 червня 2015. (англ.)
- ↑ Зведеного брата Кім Чен Ина убили в Малайзії - джерела. Бі-Бі-Сі. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ а б в г Поліція встановила, якою отрутою вбили Кім Чон Нама. Бі-Бі-Сі. 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ One suspect in Kim Jong Nam murder suffered effects of VX agent - police chief. Reuters. Feb 24, 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
|
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |