Міоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міоз
Міоз, спричинений високими дозами опіати. Пацієнт також виявляє птоз] обох повік та неуважний погляд у камеру, ознака змінений рівень свідомості, викликаний седативним ефектом препарату.
Міоз, спричинений високими дозами опіати. Пацієнт також виявляє птоз] обох повік та неуважний погляд у камеру, ознака змінений рівень свідомості, викликаний седативним ефектом препарату.
Інші назви Міозис
Вимова
  • /maɪˈoʊ sɪs/
Спеціальність офтальмологія
Препарати флурбіпрофен[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 H57.0
DiseasesDB 8243
MeSH D015877
CMNS: Miosis у Вікісховищі

Міоз або міозис — надмірне звуження зіниці. [2] [3] [4] [5] Цей термін походить від давньогрецької μύειν mūein, «закривати очі». Протилежний стан, мідріаз, — це розширення зіниці. Анізокорія — це стан одного зіниці, який більше розширений, ніж іншого.

Причини[ред. | ред. код]

Вік[ред. | ред. код]

  • Старечий міоз (зменшення розміру зіниці людини в літньому віці)

Хвороби[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Фізіологія фотомоторного рефлексу[ред. | ред. код]

Світло, що потрапляє в око, вражає три різні фоторецептори в сітківці: знайомі палички та колбочки, що використовуються при формуванні зображень, і більш нещодавно відкриті фоточутливі клітини гангліїв. Гангліозні клітини дають інформацію про рівень навколишнього освітлення та реагують мляво порівняно з паличками та колбочками. Сигнали від світлочутливих гангліозних клітин виконують безліч функцій, включаючи гостре пригнічення гормону мелатоніну, захоплення циркадних ритмів організму та регулювання розміру зіниці.

Фоторецептори сітківки перетворюють світлові подразники в електричні імпульси. Нерви, що беруть участь у зміні розміру зіниці, з’єднуються з прецектальним ядром високого середнього мозку, минаючи бічне колінчасте ядро та первинну зорову кору. З прецектального ядра нейрони направляють аксони на нейрони ядра Едінгера- Вестфала, вісцеромоторні аксони яких проходять уздовж лівого та правого окорухових нервів. Аксесони вісцеромоторних нервів (які складають частину черепного нерва III, разом із соматомоторною частиною, отриманою з ядра Едінгера-Вестфала), синапсують на нейронах циліарних гангліїв, парасимпатичні аксони яких іннервують м’яз сфінктера райдужки, викликаючи міоз.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NDF-RT
  2. Farlex medical dictionary [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.] citing:
  3. Seidel, Henry M.; Jane W. Ball; Joyce E. Dains; G. William Benedict (29 березня 2006). Mosby's Guide to Physical Examination. Mosby. ISBN 978-0-323-03573-6. 
  4. Farlex medical dictionary [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.] citing: Millodot: Dictionary of Optometry and Visual Science, 7th edition.
  5. Farlex medical dictionary [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.] citing: Mosby's Medical Dictionary, 8th edition.
  6. British Journal of Clinical Pharmacology (27 лютого 2006). Relationship between sedation and pupillary function: comparison of diazepam and diphenhydramine. British Journal of Clinical Pharmacology 61 (6): 752–60. PMC 1885114. PMID 16722841. doi:10.1111/j.1365-2125.2006.02632.x. 

Посилання[ред. | ред. код]