Іслам у Боснії і Герцеговині
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (липень 2020) |
Іслам на території сучасної Боснії і Герцеговини з'явився в XV—XVI століттях. Це сталося після завоювання османами середньовічної Боснійської держави. Більшість сучасних боснійців сповідують іслам сунітського толку.
Надійні статистичні дані щодо кількості релігійних груп у Боснії і Герцеговині залишаються недоступними з 1991 року через громадянську війну в цій країні.
За оцінками на 2002 рік, мусульмани становили близько 40 % населення країни. За даними на 2013 рік число мусульман становило 50.7 %[1]
Іслам з'явився на Балканах після завоювання значної частини півострова Османською імперією. Османи завоювали Боснію 1463 року. Протягом кількох століть окупації, частина південних слов'ян перейшла в іслам. Боснія і Герцеговина протягом кількох століть залишалася частиною Османської імперії, поки Берлінський конгрес, що відбувся 1878 року, не передав контроль над краєм Австро-Угорщині. 1908 року Австро-Угорщина анексувала край, внаслідок чого стався міжнародний конфлікт.
Боснія, поряд з Албанією, була одним з вілаєтів Порти в Європі, де значна частина місцевого населення прийняла іслам.
Для боснійців релігія часто служить ідентифікатором їх спільноти, але релігійна практика обмежена випадковими відвідинами мечеті, або відзначенням значущих обрядів: народження, шлюбу і смерті.
Боснійська війна 1992—1995 років викликала внутрішні переміщення, які сконцентрували населення в окремих етнорелігійних областях. Зро́сла рееміграція у 2001—2002, сповільнившись у 2003—2004, не торкнулася боснійців і хорватів, які проживали раніше в районах Республіки Сербської і поверталися в Боснію і Герцеговину. У межах Федерації Боснії і Герцеговини зберігаються боснійські і хорватські райони.
По всій країні протиборчі сторони знищували церкви і мечеті. Серед найважливіших втрат ісламських пам'яток були дві мечеті в Баня-Луці: Арнаудія[en] і Ферхатія[en], внесені ЮНЕСКО до реєстру світових культурних пам'яток. Ці мечеті знищено сербськими частинами 1993 року.
Релігійні лідери трьох основних конфесій країни стверджують, що дотримання релігійних догм зросло серед молодих людей, як вираження самоідентифікації з їх етнічною спадщиною, значною мірою через релігійне відродження, яке відбулося внаслідок Боснійської війни. Багато боснійських жінок прийняли ісламські канони одягу, які не побутували, особливо в містах, до війни. Лідери трьох головних релігійних спільнот помічають, що вони отримують велику підтримку у сільських районах Боснії і Герцеговини, а не в містах, таких як Сараєво або Баня-Лука.
У Боснії і Герцеговині існують вісім муфтіятів[ru], що знаходяться в головних муніципалітетах країни — Сараєві, Бихачі, Травнику, Тузлі, Горажде, Зениці, Мостарі та Баня-Луці. Глава мусульман Боснії і Герцеговини — Хусейн Кавазович[ru].
Місіонерська діяльність інших релігійних організацій обмежена, але деяке зростання відзначено в адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, методистів, мормонів і кришнаїтів.
- ↑ CIA – The World Factbook – Bosnia and Herzegovina. Cia.gov. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 3 травня 2020.
- International Religious Freedom Report 2007: Bosnia and Herzegovina [Архівовано 13 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)