Андрушко Василь Іванович
Андрушко Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 22 березня 1953 (71 рік) Ланчин, Надвірнянський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, поет, скульптор | |||
Член | Спілка художників України і Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Васи́ль Іванович Андру́шко (нар. 22 березня 1953, Ланчин, Надвірнянський район, нині Івано-Франківська обл.) — український маляр, скульптор, графік, поет, педагог. Член Національної спілки художників України (1993). Член Національної спілки письменників України (2018)[1].
Навчався у школі Ланчина в 1961—1968 роках. Закінчив відділ дерева Косівського училища прикладного мистецтва у 1972 році. Служив у радянській армії в 1973—1975 роках. У 1975—1976 роках працював художник-оформлювач в будівельному тресті Москви. Навчався на факультету інтер'єру та обладнання Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у 1977—1982 роках (викладачі — І. Курилич, М. Вендзелович, Е. Мисько). Мешкає в Коломиї з 1982 року. Працював у 1982—1987 роках в Івано-Франківському оформлювальному художньому комбінаті та художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України з 1988 року.
Викладав образотворче мистецтво в Коломийському індустріально-педагогічному технікумі (1997—1999), Коломийському педагогічному коледжі (1999—2012), старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Коломийського інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2005—2013)[1].
Член Коломийської асоціації митців та один із її співзасновників (з 1994).
Автор і співавтор численних монументальних робіт, декоративних розписів та рельєфів для інтер'єрів шкіл, магазинів, кафе у Коломиї, смт Печеніжині, Івано-Франківську. Кращі — декоративні рельєфи кафе «Зодіак» (м. Коломия), проект інтер'єру та декоративний рельєф у магазині «Фотокераміка», настінний розпис в інституті нафти і газу (м. Івано-Франківськ), настінний розпис в СШ № 1 (м. Коломия), школі-інтернаті (смт Печеніжин)[2].
Упродовж 1985—2000 співпрацював із художником М. Ясінським над проєктами інтер'єрів Музею писанкового розпису в Коломиї. Автор пам'ятника І. Франку в м. Коломия (2012; у співавторстві з В. Гурмаком).
Учасник багатьох всеукраїнських та понад двадцяти міжнародних виставок у Франції, Польщі, Литві, Австрії, Італії. Експонував переважно твори дерев'яної пластики.
Постійно експериментує, використовуючи різні техніки в скульптурі, живописі, графіці, вільно переходячи від фігуративного до абстрактного. Віддає перевагу авангардному світогляду[1].
Активно розвиває релігійні теми: «Різдво» (2006), «Марія» (2008), «Богородиця» (2010), «Розп'яття» (2009) та ін.
Улюблений образ — козак-бандурист Мамай: «Мамай» (2006), «Мамай і молодиця» (2007).
Учасник багатьох всеукраїнських та понад двадцяти міжнародних виставок у Франції, Польщі, Литві, Австрії, Італії. Експонував переважно твори дерев'яної пластики.
Брав участь у творчих симпозіумах скульптури — Івано-Франківськ (1999), Коломия (2000).
Працює із шамотом: «Злиття» (2010), «Жінка з мушлею» (2011) та ін.
На початку ХХІ століття створив серію левкасів, які скомпоновані за колажним принципом і поєднують мистецьку поетичність із філософською глибиною думки, сміливістю колористики[1].
У 1990-ті дебютував як поет. Звернення до поезії відбулося в період, коли художник через хворобу не міг займатися професією. Свій вплив на відкриття поетичної сторони митця мав відомий поет Тарас Мельничук, який жив в майстерні Андрушка два сезони і з яким він приятелював[3]. Перша збірка «Сон вісімки» (1997)[4] зближується з колажними композиціями авторських левкасів. Продовженням такої традиції стала збірка «Брама N» (2008). У 2014 році вийшла збірка «Колаж і…»[5]. Публікується в часописах «Дзвін», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Буковинський журнал», газеті «Українська літературна газета» та ін.
- Лауреат першої премії в номінації скульптури на міжнародній виставці «Карпатський хребет» (1997)
- Лауреат ІІ премії на Всеукраїнській виставці до 1100-річчя Галича (1998)
- Лауреат літературної премії імені Тараса Мельничука за збірки «Сон вісімки» та «Брама N» (2008)
- Лауреат обласної премії ім. В. Стефаника в номінації «Поезія» за книгу «Колаж і…» (2015)
- Почесний громадянин Івано-Франківська
- «Сон вісімки» (1997)
- «Брама N» (2008)
- «Колаж і…» (2014)
- ↑ а б в г Мочернюк, Н. Д. (26 січня 2021). Андрушко, Василь Іванович. Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Василь АНДРУШКО. Коломия. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Василь Андрушко: «Митець має бути наладований енергетикою». Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Письменники Івано-Франківської області. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ В Івано-Франківську Василь Андрушко презентував «Колаж і…». 24 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- Голубець О. Василь Андрушко. Дерев'яна пластика : буклет. — Івано-Франківськ, 1993
- Савчук М. Сад дерев'яних скульптур Василя Андрушка // Вісн. Коломиї. — 1993. — 19 листоп.
- Голубець О. Пластика Василя Андрушка // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 3—4. — С. 28.
- Малащук А. Коломийський триптих // Сучасність. — 2001. — № 4. — С. 150—154.
- Андрушко Василь // Художники Івано-Франківщини. — Київ: Образотворче мистецтво, 2002. — С. 20.
- Каркадим К. І плине у безмежність час… // Образотворче мистецтво. — 2013. — № 1. — С. 104—105.
- Видатні постаті Надвірнянщини / уклад. М. Гринюк ; відп. за вип. М. Кушнерчук. — Надвірна: [б. в.], 2014. —100 с.
- Ткачик Н. Там, де «душє на місци»… // Галицький кореспондент. — 2015. — 9 січ.
- Андрушко Василь Іванович // Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (офіційний сайт). URL: https://hutsul.museum/collection/explore/masters/381/8030/ [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Василь Андрушко в Книгарні Є
- Ославський Б. Василь Андрушко: «Я такий оптиміст з елементами песимізму» // Ufra: життя у Франківську. 2015. URL: http://ufra.com.ua/liudy/144-andrushko.html [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про діяча мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |