Козак Мамай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козак Мамай

Коза́к Мама́й  (козак-мамай, козак-бродяга) — ідеалізований образ козака і українців загалом в Україні.

Вступ[ред.ред. код]

Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

Пропоную до Змісту додати ще кілька важливих пунктів, що розкриють весь букет характеристик образу Козака Мамая: 1. Філософія. 2. Релігія. 3. Йоґа. 4. Характерні місця Козака Мамая на карті України. 5. Сучасні "Козаки Мамаї" в Україні. 6. Історичний Код козацької нації. 7. Порівняння образу Козака Мамая з іншими святими,просвітленими, мудрецями, йоґами й Аватарами Східних вірувань.

1. Філософія. Визначення "мудрець" зобов'язує кожного чесного дослідника визначити філософію мудрості Козака Мамая.

2. Релігія.Релігія - це ще одна загально-філософська, але порівняно вища сходинка буття Козака Мамая, мальований образ якого прості люди та інтелігенція ставили поруч із образами Діви Покрови та Миколи-Чудотворця. Іншими словами, українці якимсь чином "молились" на образ Козака Мамая як на ікону. Навіть науковці, мистецтвознавці визнають, що картина "Козак Мамай" написана в іконографічному стилі письма. І тут ще є багато непізнаного, таємничого і недослідженого наукою.

3. Йоґа. Відома у світі йоґічна поза "Лотос" - "схрещені по турецьки або по мамаївськи ноги" - це також характерна особливість Козака Мамая. По суті в цьому глибоконародному образі як у діаманті, зібрано всю розмаїтість характеру українця - його мрійливий характер, проникливий філософічний розум, душевне багатство, таємничість, мудрість, казковість та "химерність", мандрівничу вдачу і, нарешті, таки чисто "йоґічна" здатність до "козацького характерництва", себто володіння надлюдськими космічними силами. А це, згідно традиції, можливе лише тоді, коли людина отримала якесь посвячення і духовне просвітлення - "йоґу". Термін "йоґа" у Санскриті означає "зв'язок", а точніше відновлення колись втраченого зв'язку з космічним Розумом (Богом) з метою злиття з Ним та опануваня дуже могутніми космічними силами-енергіями. Є чимало історій та народних козацьких оповідань, як козаки-характерники в момент смертельної небезпеки, молитвою в позі "лотоса" "думу думали", молились, таким чином, що турки-яничари пролітали мимо них на конях і не помічали козаків - такою силою володіла "медитація" Козака Мамая, що зрештою, й вилилось у такій всенародній любові до цього дивовижного образу.


4. По всій Україні розсипано тисячі спеціальних місць, де часто зупинялись подібні Козаки Мамаї-мандрівники і мудреці.Зазвичай - це материкові камені на берегах численних річок як Лівобережної, так і Правобережної України. Особливо багато їх на славнозвісному острові Хортиця - столиці Козацької Січі. Дослідники з рамками в руках, йоґи, вчені, краєзнавці. а також прості люди відзначають більш високий рівень енергетики таких місць, порівняно з іншими. Ці камені вважаються намоленими, або "думськими каменями", де Козак Мамай "свою думу думає". Тобто сидить мовчки в тиші на лоні природи, біля річки, в лісі, біля джерела, на високій горі, занурившись у свій внутрішній світ, у свій власний Дух. У санскриті цей стан називається не думу думати, а перебувати у ще вищому стані - стані медитації.

5. Сучасні Козаки Мамаї в Україні. Характерні риси Козака Мамая носять прості, добрі, мудрі люди, котрі живуть в різних селах і містах на всій території нашої країни. Їх іменують народними "мамайками-йоґинями" або йоґами тієї чи іншої місцевости. Так науці відоме життя і яскрава розмаїта творчість карпатської йоґині з с. Криворівня, Верховинського району, Івано-Франківської області; народної велико-троянівської "мамайки" Явдокії Ходак, у дівоцтві Барської-Чернявської з Поділля та ін.

6. Історичний Код козацької нації Українців. В образі Козака Мамая козацька нація українців має свого незаперечного кумира - поета і композитора, музиканта і мудреця, козака-характерника. Воля, свобода, суверенність життя і свідомості і складають власне історичний Код козацької нації українців.

7. Порівняння іконописного образу Козака Мамая з подібними іконописними образами Східних вчень і вірувань. Філософський Принцип і стиль іконописного образу Козака Мамая безпосередньо дозволяють віднести цей глибоконародний символ українського Духу не до західних, а саме до східних зразків. Образ Козака Мамая природно вписується в ряд Аватар і святих, мудреців Сходу, як Аватара Будда Сакамуні (Індія), якому поклоняється більше 2 мільярдів мешканців планети Земля; як Пророки Заратустра (Іран), Лао-Цзи і Конфуцій (Китай),як Аватара Шрі Сіва/Шіва (Індія). Духовно-мистецький аналіз останнього показує, що між цими двома іконописними образами - Козак Мамай і Бог Сіва або Шіва є багато спільного.

Доцент-українознавець Василь Хитрук, Університет "Львівський Ставропігіон", mail: hit108@ukr.net

Короткі відомості[ред.ред. код]

Козак Мамай, якого чорт спокушає до випивки. 19 ст.

Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.

За народними переказами козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, що давало право простим людям шанувати його як святого і вішати у хаті його образ поряд з образами інших святих.

Вірші[ред.ред. код]

Картина «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.
Картина «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.

Картини з козаком Мамаєм часто супроводжуються віршами. На картині, що зберігається в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, написано такий вірш-монолог:

Хоч дивися на мене, та ба — не вгадаєш!
Відкіль родом і як зовуть — нічирчик не знаєш!
Коли трапилось кому у степах бувати,
То той может прізвище моє угадати.
А в мене імя не одно, а єсть їх до ката!
Так зовуть, як налучиш, на якого свата;
Жид з біди за рідного батька почитає;
Милостивим добродієм ляхва називає;
А ти як хоч назови — на все позволяю,
Аби лиш не крамарем — за те то полаю.
Тепер бачу на світі біда, що мене сцурався рід.
Не бі[й]сь, як був багат,
То тобі казали: Іван-брат.
А тепер, як нічого немає,
То ніхто не знає.
А як розживеться голота — та загуля,
То тоді до чорта роду, і всяк пізнає!
Відкіль родом я на світі — Всяк із вас хочет знать приміти.
Жен в Січ немає,
Всяк теє знає.
Хіба скажеш з Рима родом,
Або з пугача дід мій плодом?
[Но в тім собі мислиш,
Інаково лівиш!
У нас сугаків тільки сліди]
Дикі коні нам сосѣди
Та Дніпрово стрем'я — То наше плем'я.
Трохи ляхва угадала,
Що лошака даровала.
Глянь на герб знаменитий,
Він висить на дубі.
Правда, як кінь в степній волі,
То так козак не без долі,
Куди хочет — туди скачет,
За козаком ніхто не заплачет.
Гай-гай" Як я молод бував, що то в мене за сила була!
Було ляхів борючи, і рука не мліла,
А тепер і вош сильніша від ляхів здається,
Плечі і ноги болять, як день попоб'єшся!
Так-то, бачу, недовга літ наших година:
Скоро цвіте і в'яне, як у полі билина.
Хоча ж мені і не старшно на степу вмирати
Та тілько жаль, що нікому буде поховати:
Татарин цурається, а лях не приступить,
Хіба яка звіряка за ногу в байраки поцупить.
І справді, пристарівшись, на Русь піти мушу,
Ачей там [о]бпоминають попи мою душу.
Тілько ж мені і нечас і де вмирати,
Бо ще ж мене влечет охота з ляхами гуляти.
[А жай мені що-небудь крикнуть для смерті.]
Лиш жиду або ляху мушу іще носа втерти!

Колекції[ред.ред. код]

Найчисельніші колекції картин «Козак Мамай» зберігають та експонують Національний художній музей України, Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького та Український центр народної культури «Музей Івана Гончара».

Галерея[ред.ред. код]

В мистецтві[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.564.

Український письменник Олександр Ільченко писав химерний роман з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця». Українська письменниця Воронина Леся написала пригодницькі повісті для дітей в яких головний герої — український Суперагент 000 — Гриць Мамай. Вони вийшли книжкою на папері 000. Таємниця золотого кенгуру», Вінниця, Теза 2004 р. і аудіокнижкою аудіокнижка «Суперагент 000. У пащі крокодила», Вінниця, Теза 2009 р.

Кіно[ред.ред. код]

У 2003 році на Національній кіностудії імені Олександра Довженка режисер Олесь Санін створив фільм «Мамай».

Музика[ред.ред. код]

У музиці образ козака Мамая знайшов відображення у піснях сучасних українських гуртів Кому Вниз, Воплі Відоплясова та Багряний Шлях.

Плакати та графіті[ред.ред. код]

Під час Революції Гідності український художник Микола Гончаров відтворив образ козака Мамая у графіті та плакатах серії "Все що тобі потрібно - це любов", замінивши кобзу на автомат Калашникова, а штоф на запалений коктейль "молотова".

Пам'ятники[ред.ред. код]

На День Незалежності України 24 серпня 2015 року в Краматорську відкрито пам'ятник Козаку Мамаю[1]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
  • Держко О. Козацькому роду нема переводу або ж Історія козака Мамая. // Україна, 1990, № 38
  • УРЕ. — Київ, 1961. — Т. 6.

Посилання[ред.ред. код]