Анжела Кейн
Анжела Кейн | |
---|---|
нім. Angela Kane | |
Нині на посаді | |
Народився | 29 вересня 1948[1] (75 років) Гамельн, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
Відомий як | дипломат, політична діячка |
Місце роботи | Організація Об’єднаних Націй |
Країна | Німеччина |
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Коледж Брін Мар і Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd |
У шлюбі з | Herman Knippenbergd |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Анжела Кейн (нар. 1948, Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина) — німецька[2] дипломатка, раніше була Верховною представницею ООН з питань роззброєння та заступницею Генерального секретаря з питань управління в ООН.[3]
Кейн отримала ступінь в коледжі Бріна Мора та Школі передових міжнародних досліджень Джона Хопкінса. Їй було присвоєно почесний ступінь докторки Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Монтереї, Каліфорнія.[4]
Перш ніж вступити до секретаріату ООН, Кейн працювала у Світовому банку у Вашингтоні, округ Колумбія, та в приватному секторі Європи.
З 1995 по 1999 рік Кейн займала керівну посаду в Департаменті громадської інформації, де вона відповідала за публікації ООН. У цій якості вона запустила вебсайт ООН усіма офіційними мовами ООН та керувала створенням електронної системи документації через вебсайт ООН.
Вона також обіймала низку інших посад в Організації Об'єднаних Націй, включаючи головну директорку з політичних питань в офісі колишнього генерального секретаря Бутроса Бутрос Галі та політичної радниці особистого представника Генерального секретаря з питань Центральноамериканського миру Процес припинення конфлікту в Сальвадорі. Крім того, вона працювала в декількох місіях ООН, у тому числі на посаді заступниці спеціального представника Генерального секретаря Місії ООН в Ефіопії та Еритреї (МООНЕЕ)[5], а також у Джакарті та Бангкоку. Вона також працювала помічницею Генерального секретаря з питань Генеральної Асамблеї та управління конференціями,[2] де зосереджувалась на реалізації ініціатив щодо реформ, інтегрованому глобальному управлінні, використанні інструментів інформаційних технологій та зміні позиції Департаменту як ініціативного та ефективного постачальника послуг.
Вона була призначена новою Верховною представницею ООН з питань роззброєння 8 березня 2012 року, замінивши Серхіо де Кейроза Дуарте. Вона відповідала за переговори та проведення розслідування щодо хімічної зброї в Сирії в 2013 році, що призвело до приєднання Сирії до Конвенції про хімічну зброю та демонтажу заявлених запасів хімічної зброї. У період з травня 2008 по 2012 рік вона була заступницею Генерального секретаря з питань управління, відповідала за річний бюджет на 11 мільярдів доларів США, плюс 2 мільярди доларів на реконструкцію університетського містечка в Нью-Йорку, і керувала управлінням понад 50 000 співробітників по всьому світу.
Двічі працювала у Департаменті з політичних питань на посаді помічниці Генерального секретаря[6] а раніше — директора, зосереджуючись на попередженні та вирішенні конфліктів. В якості останньої вона відповідала за підрозділи, що займаються країнами Америки, Азії та Тихого океану, Європою та Близьким Сходом, а також деколонізацією та відділом прав Палестини. Вона підтримала кілька спеціальних політичних місій в Іраку, Непалі та на Близькому Сході та створила Міжнародну комісію проти безкарності в Гватемалі, що було безпрецедентно серед зусиль ООН та інших міжнародних зусиль щодо сприяння підзвітності та зміцненню верховенства права.
Починаючи з 2016 року, Кейн викладає в Паризькій школі міжнародних відносин Інститут політичних досліджень (Париж) з питань роззброєння.[7] Вона також є старшою науковою співробітницею Віденського центру з роззброєння та нерозповсюдження зброї,[8] вона є віце-президентом Міжнародного інституту миру у Відні.[9] У 2015 році вона отримала орден «За заслуги» перед Федеративною Республікою Німеччина (Grosses Verdienstkreuz).[10] У 2016 році вона також отримала прикрасу в золоті «Зірка» від Міністерства закордонних справ Австрії. Також у 2016 році Кейн отримала медаль Дага Хаммаршельда від тодішнього міністра закордонних справ Штайнмаєра. [недоступне посилання з 01.01.2021]
У 2019 році вона була призначена Головою Ради УООН.[11]
Крім того, Кейн займає різні посади, включаючи такі:
- Співголова Регіональної ради майбутнього на Корейському півострові, Світовий економічний форум (ВЕФ)[12]
- Членка Європейської лідерської мережі[13]
- Членка групи видатних осіб (GEM), Підготовча комісія до Договору про всебічну заборону ядерних випробувань (CTBTO)[14]
- директор Дорадчої ради, Дорадча група з питань діалогу[15]
- Віце-президент Міжнародного інституту миру (IIP)
- Членка дорадчої ради, звіт Ради Безпеки[16]
- Членка Міжнародної ради Боннського міжнародного центру конверсії (BICC)[17]
- Членка Стратегічного комітету Паризької школи міжнародних відносин (PSIA)[18]
- Консультантка, Асоціація зовнішньої політики
Анжела Кейн була одружена з голландським дипломатом Германом Кніппенбергом, який був прикріплений до посольства Нідерландів у Бангкоку в середині сімдесятих років, коли французький серійний вбивця Чарльз Собрадж скоював свої вбивства (1975-76) у Таїланді та Непалі. Подружжя першими розслідували злочини Собраджа, врешті-решт накопичивши значну кількість знань, переданих Інтерполу, які відіграли вирішальну роль у подальшому арешті та засудженні Собраджа та його партнерки Марі-Андрі Леклерк .
Кейн заявила, що справа Собрадж вплинула на її шлюб, що, зрештою, призвело до її розлуки з Кніппенбергом. Її зобразила актриса Еллі Бамбер у серіалі ВВС під назвою «Змій», який транслювався в січні 2021 року. Кейн заявила, що їй неприємно через зменшення її ролі у розкритті справи, як це зображено в серіалі.[19]
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ а б SECRETARY-GENERAL APPOINTS ANGELA KANE OF GERMANY AS ASSISTANT SECRETARY-GENERAL FOR GENERAL ASSEMBLY AND CONFERENCE MANAGEMENT | Meetings Coverage and Press Releases. www.un.org. 4 березня 2004. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ UN chief outlines five-year action plan to build 'the future we want'. United Nations. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
- ↑ Spring Commencement at MIIS: Celebrating 255 Graduates from 27 Countries | Middlebury Institute of International Studies at Monterey. www.middlebury.edu (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ New UNMEE deputy representative appointed. The New Humanitarian (англ.). 23 грудня 2002. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ SECRETARY-GENERAL APPOINTS ANGELA KANE OF GERMANY AS ASSISTANT SECRETARY-GENERAL FOR POLITICAL AFFAIRS | Meetings Coverage and Press Releases. www.un.org. 22 вересня 2005. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Angela Kane. Paris School of International Affairs. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ Angela Kane. Vienna Center for Disarmament and Non‑Proliferation (амер.). 11 травня 2016. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Team - IIP. International Institute for Peace. Vienna. Архів оригіналу за 29 квітня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ UNU Council - United Nations University. unu.edu (амер.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Korean Peninsula. World Economic Forum (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Angela Kane. www.europeanleadershipnetwork.org (брит.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Group of Eminent Persons (GEM): CTBTO Preparatory Commission. www.ctbto.org. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ About us » Boards. Dialogue Advisory Group. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ About Security Council Report : Security Council Report. www.securitycouncilreport.org. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ BICC About/Boards. www.bicc.de. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Strategic Committee [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] Paris School of International Affairs (PSIA).
- ↑ Culliford, Graeme (2 січня 2021). Diplomat's wife who inspired The Serpent turned detective to cage serial killer. mirror (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- Secretary-General appoints Angela Kane of Germany USG for Management, Alicia Barcena Ibarra of Mexico executive Secretary of ECLAC (SG/A/1135) (Пресреліз). United Nations. 13 травня 2008. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
- http://www.un.org/apps/news/story.asp? [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] NewsID = 41489 & Cr = ban + ki-moon & Cr1 = призначити [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]