Апендикс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апендикс
Артерії сліпої кишки та апендикса (позначений як «vermiform process»)
Деталі
ПопередникСередня кишка
СистемаТравна
АртеріяАпендикулярна артерія
ВенаАпендикулярна вена
Ідентифікатори
Латинаappendix vermiformis
Анатомія Греяsubject #249
MeSHD001065
TA98A05.7.02.007
TA22976
FMA14542
Анатомічна термінологія

Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis — «червоподібний придаток»), червоподі́бний[1] або хробакоподі́бний[2] відро́сток[3] — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.

Функція

[ред. | ред. код]

Функція апендикса не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органа в підтримці сталості кишкової флори[4][5].

Анатомія

[ред. | ред. код]

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3 % людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.

Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600—800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100—150.

Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. мал. 266
  2. В. Й. Тещук, Н. В. Тещук (2007). Анатомія та фізіологія травного тракту. Одеса: Наука і техніка. с. 16.
  3. А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін, А. І. Парахін (2007). Анатомія людини. Вінниця: Нова Книга. с. 63. ISBN 978-966-382-062-0.
  4. Sonnenburg J.L., Angenent L.T., Gordon J.I. (June 2004). Getting a grip on things: how do communities of bacterial symbionts become established in our intestine?. Nat. Immunol. 5 (6): 569—73. doi:10.1038/ni1079. PMID 15164016.
  5. Everett M.L., Palestrant D., Miller S.E., Bollinger R.R., Parker W. (2004). Immune exclusion and immune inclusion: a new model of host-bacterial interactions in the gut. Clinical and Applied Immunology Reviews. 5 (5): 321—32. doi:10.1016/j.cair.2004.03.001.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М. Р. Сапина. — 4-е изд., стереотипное, — М.: Медицина, 1997. — 560 с.: ил. — ISBN 5-225-4444-1 (С.?)
  • Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт / За ред. І. І. Бобрика, В. Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001 ISBN (С.?)
  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.363-364)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

[ред. | ред. код]