Асимов Мухамед Сайфітдінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асимов Мухамед Сайфітдінович
тадж. Муҳаммад Осимӣ
Народився1 вересня 1920(1920-09-01)[2][1]
Ходжент, Самаркандська область, Туркестанська АРСР, Російська СФРР
Помер29 липня 1996(1996-07-29)[1] (75 років)
Душанбе, Таджикистан
·вогнепальна рана
ПохованняПарк Лучобd
Країна СРСР
 Таджикистан
Національністьтаджик
Діяльністьфілософ, політик, культуролог, викладач університету, редактор, перекладач, міністр освіти
Галузьфілософія, історія філософії[3], філософський рухd[3], культурологія[3], політика[3], public educationd[3] і translation into Russiand[3]
Alma materСамаркандський державний університетd
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Знання мовтаджицька і російська[3]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асимов.

Мухамед Сайфітдінович Асимов (1 вересня 1920(19200901), місто Ходжент, тепер місто Худжанд, Таджикистан — вбитий 29 липня 1996, місто Душанбе, Таджикистан) — таджицький радянський науковець, філософ, культуролог, сходознавець, спеціаліст з онтології та гносеології, президент Академії наук Таджицької РСР. Кандидат філософських наук (1955), доктор філософських наук (1970), професор (1972), дійсний член Академії наук Таджицької РСР (із секції філософії) (з 26 травня 1965 року), член-кореспондент Академії наук СРСР (з 26 листопада 1974 року). Почесний академік Академії наук Республіки Афганістан. Член ЦК КП Таджикистану. Депутат Верховної ради Таджицької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1941 році закінчив фізико-математичний факультет Узбецького державного університету імені Алішера Навої в місті Самарканді Узбецької РСР.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1952 роках — старший викладач, завідувач кафедри, заступник директора Ленінабадського державного педагогічного інституту Таджицької РСР із навчальної та наукової роботи.

У 1952—1955 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

У 1956—1962 роках — ректор Сталінабадського (з 1961 року — Душанбинського) державного політехнічного інституту Таджицької РСР.

У 1962 році — міністр народної освіти Таджицької РСР.

21 грудня 1962 — 14 липня 1965 року — секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно в грудні 1962 — 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Таджикистану та Ради міністрів Таджицької РСР, заступник голови Ради міністрів Таджицької РСР.

26 травня 1965 — 6 травня 1988 року — президент Академії наук Таджицької РСР. Одночасно, головний редактор Таджицької радянської енциклопедії.

Працював професором кафедри філософії Таджицького державного педагогічного університету в місті Душанбе. Одночасно з 1989 по 1996 рік був головою Таджицького Товариства дружби та культурних зв'язків із закордонними співвітчизниками «Пайванд» (на громадських засадах).

27 липня 1996 року був смертельно поранений невідомими дорогою на роботу в місті Душанбе. Похований на цвинтарі «Лучоб» у Душанбе.

У 1997 році згідно з постановою Ради міністрів Республіки Таджикистан, Таджицькому технічному університету було присвоєно його ім'я.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Видатний твір марксистської філософії (Про працю В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм»). Сталінабад, 1960
  • Матерія і фізичний образ Всесвіту. Душанбе, 1966
  • Російсько-таджицький термінологічний філософський словник. Душанбе, 1966. [співавт.]
  • Зародження і розвиток філософського мислення. Душанбе, 1970
  • Виникнення та становлення філософської думки. Душанбе, 1970
  • Поняття матерії та проблема фізичної реальності (докторська дисертація). 1971
  • Авіценна і світова цивілізація // Народи Азії та Африки. 1980. № 5
  • Історичний прогрес соціалістичних націй. Москва, 1987. [співавт.]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Асимов Мухамед Сайфитдинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Українська радянська енциклопедія. Видання друге. Том 1. Київ, 1977.
  • Асимов Мухамед Сайфитдинович (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Асимов_Мухамед_Сайфітдінович&oldid=43559567