Баделеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бадделеїт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураBdy[2]
Хімічна формулаZrO₂
Nickel-Strunz 104.DE.35
Ідентифікація
Коліркоричневий
Сингоніямоноклінна сингонія
Твердість6,5
Блискжирний до скляного
Колір рисибілий
Густина5,4-6,02
Інші характеристики
Названо на честьJoseph Baddeleyd[3]
Типова місцевістьRakwanad[4]
CMNS: Баделеїт у Вікісховищі

Баделеїт[5]мінерал підкласу простих оксидів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Названий на честь британського геолога Джозефа Бадделі, який описав мінерал. Вперше виявлений та описаний у Шрі-Ланці та Бразилії у 1892 році.

Зразок мінералу зберігається в Музеї природознавства в Лондоні.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.

Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.

Густина 5,4-6,02.

Твердість. 6,5.

Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.

Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.

Блиск — жирний до скляного.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).

Переробка і використання

[ред. | ред. код]

Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості. Сировина для виробництва хлориду цирконію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]