Беатріче Белявців
| Беатріче Белявців | |
|---|---|
| Beatričė Beliavciv | |
| Народилася |
1967 Каунас, Литва |
| Громадянство | Литва |
| Національність | литовка |
Белявців Беатріче Донатівна (лит. Beatričė Beliavciv; нар. 1967, Каунас, Литва[1]) — українська та литовська перекладачка, громадська й культурна діячка, засновниця громадської організації «Східноєвропейське співробітництво» (англ. East European Cooperation, лит. Rytų Europos bendradarbiavimas).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у Каунасі[1], закінчила Вільнюський технічний університет Гедиміна[1], ще за радянських часів познайомилася з майбутнім чоловіком — Юрієм Белявцівим та від початку 1990-х подружжя мешкає у Львові[2]. Через такі зміни у житті опанувала українську мову й фахово перекладає з рідної литовської на українську та з російської й української на литовську[1].
Вже живучи у Львові, провадила громадську діяльність, зокрема, у Литовському товаристві[3]. Упродовж багатьох років є відповідальною секретаркою Генерального Почесного консульства Литовської Республіки у Львові[4][1][2][5]. Разом з Генеральним Почесним консулом Литовської Республіки у Львові Віталієм Антоновим, з яким працювала у «Концерні Галнафтогаз»[1], є засновницею Українсько-литовського благодійного фонду ім. Т. Г. Шевченка, який існує з 2001 року[6].
Була директоркою львівської філії Центру студій європейської інтеграції, заснованого при Інституті міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету[3]. 2011 року нагороджена орденом «Зірка литовської дипломатії» (Lietuvos diplomatijos žvaigždė) за вагомий внесок у литовсько-українські відносини, відзнаку вручав тодішній міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс[5][7].
2015 року, на тлі Російсько-української війни, започатковує громадську організацію «Східноєвропейське співробітництво» (англ. East European Cooperation, лит. Rytų Europos bendradarbiavimas), яка фінансується з литовських та інших європейських джерел, реалізовує проєкти допомоги переселенцям зі Сходу України[2] та здійснює дослідження й актуалізацію спільної історичної пам'яті Литви і України. Одним з результатів цих досліджень стало відкриття 2018 року Кімнати історичної пам'яті князя Федора Коріятовича у мукачівському Замку Паланок[8].
Налагоджує співпрацю культурних інституцій[9], перекладає українською литовську літературу та провадить дослідну діяльність[10]. Була авторкою проєкту «Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви», що триває з 2019 року[11], коли було видано однойменного 64-сторінкового путівника, який містить довідкову інформацію й туристичний маршрут, укладений згідно із концепцією культурного шляху Ради Європи[12][13].
Стала однією з перекладачок у проєкті «Особливі прикмети: 10 розмов про ідентичність» Видавництва Анетти Антоненко, під час якого відтворила українською твори Лаури Сінтії Черняускайте[14]. Восени 2020 року український переклад п'єси «Ковзанка» було використано у львівському Театрі Лесі Українки під час серії перформативних читань «Книжка на сцені».
Має сина Андрія та доньку Єву[2].
Переклади з литовської[ред. | ред. код]
- Альвідас Шляпікас, «Моє ім'я — Маріте» (Alvydas Šlepikas, Mano vardas — Marytė), видавництво «Брайт Букс», 2016 рік[15][16] ISBN 978-966-2665-99-4
- Іцхокас Мерас, «Нічия триває лише мить» (Icchokas Meras, Lygiosios trunka akimirką), видавництво «Брайт Букс», 2017 рік[17] ISBN 978-617-7418-35-0
- Антанас Шкєма, «Сонячні дні» (Antanas Škėma, Saulėtos dienos), видавництво «Брайт Букс», 2017 рік[17] ISBN 978-617-7418-21-3
- Рімантас Кміта, «Хроніки Південного» (Rimantas Kmita, Pietinia kronikas), Видавництво Старого Лева, 2019 рік[18][19][20] ISBN 978-617-679-668-8
- Лаура Сінтія Черняускайте, «Звільніть золоте лоша; Ковзанка» (Laura Sintija Černiauskaitė, Išlaisvinkit auksinį kumeliuką; Liučė čiuožia), Видавництво Анетти Антоненко, 2020 рік[21] ISBN 978-617-765-445-1
- Дайва Ульбінайте, «Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте» (Daiva Ulbinaitė, Nustokim krūpčiot. Prezidentė Dalia Grybauskaitė), видавництво «Наш формат», 2021 рік[22] ISBN 978-617-786-674-8
- Юрґа Віле, Ліна Ітаґакі, «Сибірські хайку» (Jurga Vile, Lina Itagaki, Sibīrijas haiku), видавництво «Видавництво», 2021[23] ISBN 978-617-781-833-4
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Beatričė Beliavciv. Lietuvos Kultūros Institutas (lt-LT) . Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ а б в г Замок, Високий (15 травня 2017). «Литва потребує українських будівельників і медиків» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ а б Іноземці Твого міста. Беатріче Белявців: Багато львів’ян виїжджають до Литви. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Генеральне Почесне Консульство Литовської Республіки у Львові. www.facebook.com (укр.). Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ а б Віталій Антонов виступив на українсько-литовському бізнес-форумі. www.okko.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Благодійний фонд "Українсько-литовський фонд ім. Т.Г. Шевченка". YouControl. 26080746. Процитовано 6 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ В мукачівському «Паланку» відкрили меморіальну кімнату князя Корятовича. Голос Карпат (українська) . 05.10.2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 20.10.2020.
- ↑ Львова, Фотографії Старого (10 грудня 2016). У Львові домовились про співпрацю між Львівським історичним музеєм та литовським історичним музеєм Тракайського замку. Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Історична пам’ять Литви в Галичини | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ В Києві презентували нове видання про історико-культурний шлях кримських татар ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 15 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Презентація видання «Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви» (українська) . Посольство Литовської Республіки в Україні. 15.10.2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26.10.2021.
- ↑ Презентували книгу "Історичний шлях кримськотатарського народу в Литву". www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ «Звільніть золоте лоша», або розмова з похмурим чоловіком Лаури Сінтії Черняускайте. www.chytomo.com (укр.). 29 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Вийшов український переклад роману "Моє ім'я Маріте" Альвідаса Шляпікаса (оновлено). LB.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Біруте Йонушкайте:«У літературі я хочу бути камінчиком, який муляє». tyzhden.ua (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ а б Стати голосом загиблих. Презентація литовських бестселерів. bookforum.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Хроніки Південного. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Вечір з Рімантасом Кмітом: згадуємо 90-ті. bookforum.ua (укр.). Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Bernotas, Robertas. Rūta Elijošaitytė-Kaikarė. Apie svarbiausią Ukrainos kultūrinį renginį. literaturairmenas.lt (лит.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Книга «Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ 2021: Що чекати від Видавництва? • UA Geek. UA Geek (укр.). 11 січня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Досьє на ресурсі Литовського інституту культури (Lietuvos kultūros institutas) [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
- Інтерв'ю [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.] газеті «Високий Замок» (15.05.2017).
- Інтерв'ю виданню «Твоє місто» [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
- Сторінка у Facebook ГО «Східноєвропейське співробітництво» [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
- Уривок з перекладу п'єси «Звільніть золоте лоша» Лаури Сінтії Черняускайте на ресурсі «Читомо» (29.08.2020) [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.].