Бедаквілін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бедаквілін
Систематизована назва за IUPAC
(1R,2S)-1-(6-Bromo-2-methoxy-3-quinolyl)-4-dimethylamino-2-(1-naphthyl)-1-phenylbutan-2-ol
Класифікація
ATC-код J04AK05
PubChem 5388906
CAS 654653-81-3
DrugBank DB08903
Хімічна структура
Формула C32H31BrN2O2 
Мол. маса 555,5 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 95 %
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 5,5 міс.
Екскреція фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СІРТУРО,
«Ресифарм Фармасервісез Пвт. Лтд.»/«Янссен Фармацевтика НВ»/«Джонсон & Джонсон Прайвіт Лімітед»,Індія/Бельгія
UA/16790/01/01
15.06.2018-15/06/2023

Бедаквілін (англ. Bedaquiline, лат. Bedaquilinum) — синтетичний препарат, який є похідним діарилхінолону[1][2][3], який застосовується перорально[2][4]. Бедаквілін розроблений у лабораторії компанії «Janssen Pharmaceutica» під керівництвом професора Коена Андрієса[5], яка є частиною групи компаній «Johnson & Johnson»[6], та яка проводила подальші клінічні дослідження препарату. Уперше бедаквілін представлений на міждисциплінарній конференції з антимікробної терапії та хіміотерапії, яка організована Американським Мікробіологічним товариством, у 2004 році[7], після того, як препарат вже досліджувався протягом 7 років[8]. Після публікації перших досліджень з ефективності препарату бедаквілін отримав схвалення FDA 28 грудня 2012 року по прискореній процедурі, та став першим препаратом для лікування туберкульозу протягом 40 років до своєї реєстрації[9][10]. У жовтні 2016 року бедаквілін схвалений комісією з лікарських препаратів для людей Європейського агентства з лікарських засобів[11]. Далі препарат зареєстрований у ряді інших країн після тривалих клінічних досліджень[12]. У квітні 2018 року препарат поданий для офіційної реєстрації у МОЗ України[6], й 15 червня 2018 року бедаквілін офіційно зареєстрований в Україні для клінічного застосування[13].

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Бедаквілін — синтетичний протитуберкульозний препарат, який є похідним діарилхінолону. Бедаквілін у високих концентраціях має бактерицидну дію, а в низьких — бактеріостатичну. Механізм дії препарату полягає у специфічному інгібуванні протонної помпи ферменту АТФ-синтази мікобактерій, у тому числі туберкульозної палички, наслідком чого є порушення клітинного дихання мікобактерій, пригнічення синтезу АТФ у мікробних клітинах, що спричинює порушення вироблення необхідної для життєдіяльності клітини енергію, кінцевим наслідком чого є загибель мікробної клітини[3][1][12]. Бедаквілін застосовується у складі комлексного лікування туберкульозу, переважно спричиненого штамами мультирезистентної туберкульозної палички.[3][4][14] Бедаквілін став першим синтезованим препаратом для лікування туберкульозу із принципово новим механізмом дії за останні 40 років[3][12]. У клінічних дослідженнях бедаквілін виявив значну ефективність проти туберкульозної палички, у тому числі мультирезистентних штамів[3][12][15], вже після 12 тижнів лікування препаратом, тоді як лікування іншими препаратами ефективне лише після 18—24 місяців лікування[3]. Проте при застосуванні бедаквіліну часто спостерігаються серйозні побічні ефекти, зокрема подовження інтервалу QT на ЕКГ та токсичне ураження печінки, а також збільшення загальної смертності в осіб, які приймають бедаквілін[3]<[10][16]. У зв'язку із цим консультанти з питань туберкульозу Центру з контролю і профілактики захворювань у США заявили про необхідність ще одного дослідження, в якому було б оцінено усі можливі переваги та недоліки застосування бедаквіліну[10].

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Бедаквілін повільно всмоктується при пероральному прийомі, максимальна концентрація в крові досягається протягом 5 годин після прийому препарату. Біодоступність препарату значно збільшується при прийомі з їжею, досягаючи показника 95 %. Бедаквілін майже повністю (на 99,9 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат створює високі концентрації у багатьох тканинах та органах, особливо легенях, лімфатичних вузлах, селезінці, печінці та нирках. Бедаквілін погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, точних даних за проникнення через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко людей немає. Препарат метаболізується в печінці з утворенням менш активного метаболіту М2. Бедаквілін виводиться з організму переважно з калом у вигляді метаболітів, незначна частина виводиться з сечею. Період напіввиведення препарату становить 5,5 місяців, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки[4][2].

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Бедаквілін застосовується у складі комбінованої терапії туберкульозу, спричиненого штамами мультирезистентної туберкульозної палички, у дорослих пацієнтів[2][4].

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні бедаквіліну побічні ефекти є досить частими, значна частина із яких можуть спричинити серйозні порушення функції органів та систем організму хворих. Найчастішими побічними ефектами при застосуванні препарату є нудота, блювання та болі в суглобах[2], проте найважчими побічними явищами при застосуванні препарату є подовження інтервалу QT на ЕКГ та токсичне ураження печінки, спостерігається також збільшення загальної смертності в осіб, які приймають бедаквілін[3][2]. Іншими побічними ефектами препарату є головний біль, запаморочення, шкірний висип, діарея, біль у грудній клітці, погіршення апетиту, кровохаркання, біль у м'язах[2][17].

Протипоказання[ред. | ред. код]

Бедаквілін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату,[2] важкій печінковій або нирковій недостатності, вагітності, годуванні грудьми, особам у віці до 18 років[17].

Форми випуску[ред. | ред. код]

Бедаквілін випускається у вигляді таблеток по 0,1 г[4][2][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Нові підходи до лікування мультирезистентного туберкульозу (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 7 липня 2018.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Сіртуро (Sirturo). Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
  3. ↑ а б в г д е ж и Оцінка безпеки бедаквіліну в лікуванні мультирезистентного туберкульозу. К. Cohen, G. Maartens 25.01.2021, Південно-Африканська Республіка. DOI: 10.1080/14740338.2019.1648429 [1]
  4. ↑ а б в г д Bedaquiline Fumarate [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ de Jonge MR, Koymans LH, Guillemont JE, Koul A, Andries K (Червень 2007). A computational model of the inhibition of Mycobacterium tuberculosis ATPase by a new drug candidate R207910. Proteins. 67 (4): 971—80. doi:10.1002/prot.21376. PMID 17387738. (англ.)
  6. ↑ а б В Україні зареєстровано новий протитуберкульозний препарат бедаквілін Центр громадського здоров'я, 22.06.2018
  7. ↑ Walker, Joseph; Tadena, Nathalie (31 грудня 2012). J&J Tuberculosis Drug Gets Fast-Track Clearance. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 січня 2013. (англ.)
  8. ↑ Protopopova M, Bogatcheva E, Nikonenko B, Hundert S, Einck L, Nacy CA (Травень 2007). In search of new cures for tuberculosis (PDF). Med Chem. 3 (3): 301—16. doi:10.2174/157340607780620626. PMID 17504204. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2020. Процитовано 7 липня 2018. (англ.)
  9. ↑ FDA Approves 1st New Tuberculosis Drug in 40 Years. ABC News. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 31 грудня 2012. (англ.)
  10. ↑ а б в БЕДАКВІЛІН СХВАЛЕНИЙ, ПИТАННЯ ЗАЛИШИЛИСЯ. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  11. ↑ Офіційний прес-реліз [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ а б в г Бедаквилин в лечении мультирезистентного туберкулеза. [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Сучасні протитуберкульозні ліки — деламанід та бедаквілін — будуть закуплені за державні кошти 2018 р. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  14. ↑ Препарат SIRTURO® (бедаквилин) получил одобрение регуляторных органов Украины для лечения туберкулеза легких со множественной лекарственной устойчивостью [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ В Европе получил условное одобрение препарат Сиртуро (бедаквилин) для лечения туберкулеза [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ НОВЫЙ ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЙ ПРЕПАРАТ СИРТУРО (БЕДАКВИЛИН) ОДОБРЕН К ПРИМЕНЕНИЮ В США [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ а б в СИРТУРО [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бедаквілін&oldid=41901386