Безверхнєв Федір Павлович

Безверхнєв Федір Павлович
рос. Безверхнев Федор Павлович
Народження	13 жовтня 1918(1918-10-13) Сокольський район
Смерть	2015
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, натюрморт і портрет
Діяльність	художник
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Федір Павлович Безве́рхнєв (рос. Федор Павлович Безверхнев; нар. 13 жовтня 1918, Каверзіно — пом. 2015) — український самодіяльний живописець; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1980 року.

Біографія

Народився 13 жовтня 1918 року в селі Каверзіному (тепер Сокольський міський округ Нижньогородської області, Росія). У вересні 1939 року призваний до Червоної армії. Служив у 333-му Стрілецькому полку, який дислокувався в Брестській фортеці. Брав участь у німецько-радянській війні. 1943 року закінчив Архангельське військово-інженерне училище. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (5 серпня 1944; 5 листопада 1954), орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985), медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За бойові заслуги» (15 листопада 1950).

У 1946 році закінчив Московську художню студію імені Надії Крупської. Жив і працював в Ужгороді: у 1961–1963 роках — вчителем в Ужгородській середній школі № 1, в якій організував гурток малювання; у 1963–1965 роках — директором Закарпатського обласного художнього фонду; впродовж 1965–1981 років — начальником відділу кадрів заводу «Ужгородприлад». Був членом Закарпатського обласного об'єднання художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва та з 1978 року об'єднання майстрів народного мистецтва «Барви Карпат» (у 1990-х роках очолював його).

Помер у 2015 році.

Творчість

Працював переважно у жанрах пейзажу і натюрморту, написав кілька портретів і сюжетних картин. Серед робіт:

• «Смоленщина 1944» (1950);
• «Захисники Брестської фортеці» (1953);
• «Батьківська хата» (1961);
• «Вірність» (1962);
• «Дорогі слова» (1964);
• «Улюблені квіти» (1969);
• «Важкий хліб» (1971);
• «Вічна слава героям» (1972);
• «Вірність» (1976);
• «Жива вода» (1979);
• портрет Героя Радянського Союзу Надії Федутенко (1981);
• «Над річкою» (1982);
• «Засідання патркому» (1982);
• «Поезія квітів» (1985, 2002);
• «Весна в Карпатах» (1987, 2003);
• «Спасибі сонцю» (2001).

Брав участь у виставках з 1950 року, понад 10 персональних виставок пройшли в Ужгороді.

Роботи зберігаються в Закарпатському краєзнавчому музеї, музеях Росії, Білорусі, Словаччини, Угорщини.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 54 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Безверхнєв Федір Павлович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 172;
• Кобаль В. В. Безверхнєв Федір Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.