Богогласник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Богогла́сник — збірка білоруських і українських релігійних пісень — духовних кантів і псалмів.

Збірка набула поширення наприкінці XVIII — на початку XIX століття в південно-західній Україні і вперше надрукована греко-католицькими редакторами в друкарні Почаївського монастиря 1790 року (брав участь о. Добриловський Юліян[1]). Передруковувався у 1805 й 1825 роках, зі змінами у Львові — у 1850 й 1886 роках. Богогласник складався з трьох частин і містив 248 віршів з нотами, присвячених звеличенню Ісуса Христа, Богородиці, святих та ін.

Коляди, які увійшли у Богогласник

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 49.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]