Борсуки (Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Борсуки
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030070023823
Основні дані
Засноване 1756
Населення 581
Територія 26,1 км²
Площа 2,2 км²
Густота населення 264,09 осіб/км²
Поштовий індекс 66126
Телефонний код +380 (486692)
Географічні дані
Географічні координати 48°02′26″ пн. ш. 29°25′41″ сх. д. / 48.04056° пн. ш. 29.42806° сх. д. / 48.04056; 29.42806Координати: 48°02′26″ пн. ш. 29°25′41″ сх. д. / 48.04056° пн. ш. 29.42806° сх. д. / 48.04056; 29.42806
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Водойми р. Борсуківка
Відстань до
обласного центру
198,9 км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Абамеликове
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193
Староста Тисячна Людмила Анатоліївна
Карта
Борсуки. Карта розташування: Україна
Борсуки
Борсуки
Борсуки. Карта розташування: Одеська область
Борсуки
Борсуки
Мапа
Мапа

Борсуки́ — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковане Борсуківській сільській раді.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 20 км від центру громади — міста Балта, за 12 км від залізничної станції Абамеликове (на лінії Подільськ — Вапнярка) і за 0,5 км від автошляху Балта — Кодима. На півдні межує з селами Обжиле та Євтодія, на сході з селом Перейма, на півночі з селом Саражинка та селом Стратіївка Гайсинського району Вінницької області, на заході з селом Смолянка.

Село розташоване на схилах двох пагорбів проміж якими тече один з витоків річки Кодима. В центрі села є ставок, який був штучно створений на місці семи джерел. Наразі частина джерел засмічена та не діє, що приводить до зменшення кількості води у витоку.

Історично виділилося декілька неофіційних назв частин села: Аул, Долина, Дубина, На горі, Ставок, Цегольня, Чичівка та ін.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу села знайдені поселення епохи міді (трипільська культура) і бронзи (2 тисячоліття до РХ):

  1. Поселення за 200 м на південь від західної окраїни села на схилі балки, що впадає в р. Кодима. Розвідки 1973 р. Розміри близько 1 га. Виявлено грудки обпаленої глини і фрагменти кераміки. Трипілля ВІІ—СІ.
  2. Поселення за 500 м на захід від села, на північному схилі балки, припливу Кодими, за 1 км від траси Кодима—Балта. Розміри близько 1 га. Середнє Трипілля. Розвідки 1973 р.
  3. Поселення за 100 м на північний захід від села, за 800 м на захід від дороги Борсуки—Саражинка Розміри близько 24 га. Розвідка 1973 р. Виявлено фрагменти кераміки, осколки кременя, шматки обпаленої глини. Кінець ВІІ-СІ.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про село відносяться до 1756 р. Названо — буцімто від того, що в лісі було багато борсуків.

Вважається, що село започаткував поміщик, якому належали ці землі, поставивши свій маєток серед лісу біля початку одного з витоків р. Кодима.

Першими кріпаками на селі були Ліповець та Боровець, тому більшість прізвищ складають Ліповські та Боровські.

У 1860-1869 рр. в селі працювала школа грамоти, а з 1889 року церковно-приходська школа (з 1895 р. розміщувалась у власному приміщені).

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 19 жителів села[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 698 осіб, з яких 286 чоловіків та 412 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 573 особи.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 95,01 %
російська 2,93 %
румунська 1,89 %
болгарська 0,17 %

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Святого Дмитра — дерев'яна хрещата, заснована у 1773 р., будівництво завершено в 1779 р. Перетворена з греко-католицької на православну в 1794 р. В 1860 р. прибудовано два приділи, дзвіницю, ризницю й паламарню.

Була зруйнована за радянських часів, на її місці та з її матеріалів був збудований сільський клуб (згорів через декілька років під час грози від удару блискавки).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Борсуки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]