Обидва брати є кандидатами наук[1][2][3] (1997). Велику частину часу брати Клички проживали у Німеччині, де користуються дуже великою популярністю.
Спільною діяльністю братів Кличків, крім спортивних тренувань, є соціальні проекти Фонду братів Кличків[4], появи на публіці й телебаченні, рекламні ролики, міжнародна благодійність у Фонді та проекти з відновлення одеського Будинку профспілок[5], вцілілого після пожежі у 2014 р. У коло бізнес-інтересів братів Кличків входять підконтрольні їм компанії K2 Promotions, Klitschko Management Group, а також ряд інших компаній в Україні, Німеччині та США.
Віталій закінчив професійну кар'єру 9 листопада2005, проте у 2007 році оголосив про її відновлення. Після скасування боїв з причини травм, отриманих під час тренувань, йому це нарешті вдалося 11 жовтня 2008, після майже чотирирічної перерви на рингу.
Перемога Віталія Кличка над Семюелом Пітером 11 жовтня 2008 стала втіленням у життя давньої мрії братів — стати одночасно чемпіонами світу з боксу у важкій вазі за версіями різних організацій професійного боксу[6]. Віталій повернув собі чемпіонський пояс організації WBC, Володимир же до цього моменту володів уже трьома поясами, будучи чемпіоном за версіями WBO, IBF і IBO. За бій із Семюелом Пітером у 2009 році Віталію Кличку була присуджена премія Світової академії спорту «Лауреус» в номінації «Повернення року».
2 липня 2011 р. брати досягли своєї другої, ще більшої мрії. Після того, як Володимир завоював пояс чемпіона WBA, перемігши попереднього чемпіона Девіда Хея, чемпіонські пояси у важкій вазі всіх чотирьох найважливіших організацій у світовому боксі перейшли у володіння братами. Крім титулів цих чотирьох організацій, Володимир також володіє поясами The Ring Magazine і IBO.
Брати Клички впродовж декількох років очолюють незалежний рейтинг важковаговиків на порталі BoxRec, причому з великим відривом від інших важковаговиків сучасності[7].
У 2011 році за свої спортивні досягнення брати отримали Премію Штайгер.
Часова діаграма чемпіонських титулів братів Кличків
Володимир Кличко-старший народився 24 квітня 1947 року в родині співробітника міліції, в минулому начальника паспортного столу села Вільшани Черкаської областіУкраїнської РСР Родіона Петровича Кличка і вчительки початкових класів та української мови Тамари Юхимівни Кличко (уродженої Етінзон[9]), родом зі Сміли тієї ж Черкаської області і випускниці Корсунського педагогічного училища. Під час німецької окупації Сміли Родіон Петрович переховував свою дружину в підвалі (підполі), а її родина загинула в гетто і помер їхній старший син Володимир[10]. Після війни вони були вислані в Казахстан, де народилися їхній син Володимир і дві дочки — Раїса та Анна.